Поворот долі - Hevi

   Зранку проснулася якась розбита . Я ніколи не переймалася через чоловіків, завжди говорила, що вони не варта наших сліз та нашої уваги. Навіть сама не помітила як попала. До вчорашнього вечора я й сама не розуміла, що Олег мені на стільки подобається і краще б так було й досі. 

   Зібралася із силами та пішла в душ. Вділася, вже майже як задзвонив телефон, це був Олег, хоч бажання з ним говорити не було та всеодно підняти треба, тому відповідаю на дзвінок:

   - Алло.

   - Доброго ранку. Ти вже готова? Я через п'ять хвилин буду біля твого під'їзду. Так, що спускайтеся принцесо, карету подано. Чекаю на тебе.

   - Добре, вже виходжу.

   А я й забула, що залишила свою машину біля офісу. Зачинила двері і спустилася вниз. Біля машини стояв Олег. Настрій у нього видно був кращий ніж у мене, точніше у мене його не було взагалі. 

   - Привіт красуне. Я вже скучив. Доречі ти вчора забула свої квіти в мене у машині, вони прив'яли за ніч, тому я купив тобі інші.

   Він витягує із заднього сидіння величезний букет, на цей раз це були рожеві троянди, і дає їх мені. Нахиляється і цілує мене. Я стою і ледве тримаю цей букет, він досить важкий.

   - Дякую, кожній жінці дуже приємно коли їй дарують квіти, але давай домовимося, що ти більше цього робити не будеш.

   - Тобі не сподобалися мої квіти? Скажи які ти любиш.

   - Вони просто чарівні, але мені ніяково від таких дорогих подарунків, а ще я не знаю, що мені з ними тепер робити?

   - Ну так, щось я не подумав. Ну давай я тобі допоможу віднести їх у квартиру, а то до вечора з ними тягатися якось не дуже зручно. Тим більше, що вечером нам треба Аню провідати і хочу цей вечір провести з тобою разом, може десь погуляємо?

   - Ти серйозно? Зима, холодно, а ти хочеш гуляти?

   - Ні ну ти можеш потім мене запросити на каву і зігріти.

   - Ага, розбіглася. Губи закатай.

   - От захворію і помру, буде в тебе на совісті.

   - Ти ще навіть не гуляв, а вже помираєш. До вечора ще дожити треба.

   - Ні, я ще молодий, помирати мені ще рано, ти ще мені не народила троє діточок, синочка і дві донечки, а потім мені треба буде їх поставити на ноги, а ще в мене у планах жити з тобою до глибокої старості.

   - А ти мене не забув запитати?

   - Що тебе питати? Я ітак знаю, що ти згодна.

   - В мене немає слів. Ходи, сам визвався допомогти віднести квіти, так що пішли.

   Ми піднялися до мене, я поставила квіти у відро, так як вази для них не знайшлося і попрямували до виходу. В коридорі коли я нагнулася взути чоботи Олег підійшов ззаді:

   - Яка апетитна дупка. Ти випробовуєш моє терпіння люба. 

   Я швиденько підводжуся, але по очах бачу, що вже пізно.

   - Ми спізнюємося на роботу, а тобі дурниці в голові. Давай на вихід.

   - Начальство не спізнюється, а затримується.

   Він наближається до мене, на губах яхидна посмішка. А мені стає страшно, ну треба було мені знімати взуття, не могла зайти взутою у квартиру?

   - Тепер ти точно попала і тікати нікуди, тепер ти моя.

   - Перестань дурачитися, нам треба уже їхати, ти бачив котра година?

   Та мене ніхто й не слухає. Олег наблизився до мене в притул, схопив мою голову за потилицю і притягнув до себе, почав цілувати, спочатку ніжно, а потім дуже жадібно і пристрасно. Я не могла стриматися, щоб не відповісти йому. Тому ми стоїмо обидвоє посеред коридору і не можемо насититися одне одним. Олег бере мене на руки та несе всередину в пошуках спальні. Знайшовши заносить і кладе на ліжко. Швидко знімає з себе куртку і кидає її на підлогу, за нею летить і моє пальто. Тоді розстібає мої чобітки і кидає туди ж. Я мовчки дивлюся за його рухами та відмовити йому не можу, відчуваю, що хочу його не менше ніж він мене.

   Олег нависає наді мною, я чую як він важко дихає, дивиться мені в очі:

   - Якщо ти зараз скажеш , щоб я зупинився , я зроблю як ти хочеш, бо потім я просто вже не зможу зупинитися.

   Мені так хочеться сказати йому так і нехай буде як буде, але щось мені не дає цього зробити. Хочеться хоч раз бути щасливою. Поки я думаю він бере все в свої руки, починає цілувати мою шию, тоді тягнеться до вушка, а я просто втрачаю останні частинки здорового глузду. Хочу його тут і зараз, і нехай увесь світ почекає.

   Він пестить, гладить мене своїми руками, губами, а я вигинаюся від його дотиків. Тоді він знаходить мій набухший від збудження сосок і починає гратися із ним язиком, а я не стримуюся і видаю тихий стогін, він розуміє мене одразу, засовує свою руку мені в трусики і посміхається. Знає, що я хочу його до втрати свідомості. Входить в мене одним пальчиком, тоді до нього приєднується ще один і він починає ними водити в мені туди сюди, продовжуючи мучити мої груди. Не розумію чому він стримує себе, а дразнить мене руками. Тягну його руку даючи зрозуміти, що хочу його, а не пальці.

   - Не спіши маленька, я знаю, що ти хочеш мене, але  я хочу щоб цей раз було добре тобі.

    Він опускається туди де були щойно його пальці і починає ласкати мій клітор своїм язиком. А я вже майже на піку вершини, ще пару поштовхів язика і я просто розриваюся на дрібні шматочки. В мене стільки феєрверків в очах, що я хвилин десять не можу прийти до тями.

   - Ти така солодка коли кінчаєш. Шепоче мені на вушко Олег.

   Я навіть не думала, що цей чоловік може зі мною таке зробити, всі оргазми які я відчувала до цього навіть не складають десятої частини того, що пережила з ним. Тільки не розумію одного, чому він сам не йшов до кінця, а думав тільки про мене, зазвичай чоловіків цікавить тільки задовільнити себе, а не жінку. Я ж знаю, що він теж мене шалено хотів, його всього аж трусило від збудження, але він не піддався бажанням.

   Коли я прийшла до себе, я все ж таки захотіла його запитати :

   - Олег, а чому ти задовільняв тільки мене, я ж бачила і відчувала , що ти хочеш мене не менше ніж я тебе.