Правда про справу Гаррі Квеберта - Жоель Діккер

— А точніше, що сталося?

— Та хтозна! Я була коло вікна, дивилася на ліс, аж бачу, біжить поміж деревами та дівчина… а за нею якийсь чолов'яга… Таке, наче вона хотіла втекти від нього.

— А де вони зараз?

— Я… я не бачу їх уже, вони десь у лісі.

— Добре, пані, я висилаю до вас патруль.

— Дякую, приїздіть швидше!

Поклавши слухавку, Дебора Купер відразу ж повернулася в кухню, до вікна. Та більше нічого не побачила. Вона подумала, що, може, її вже зраджує зір, та, про всяк випадок, нехай поліція огляне все довкола. І пішла надвір зустрічати патруль.

У рапорті йдеться, що диспетчерська передала інформацію в поліційний відділок Аврори, де того дня на службі був лише Тревіс Довн. Він прибув на Сайд-Крік-лейн хвилини за чотири після дзвінка.

Попросивши Дебору Купер коротко змалювати ситуацію, полісмен Довн почав здійснювати попередній огляд лісу. Зайшовши в гай на кількадесят метрів, побачив клапоть червоної тканини. Зробивши висновок, що справа, можливо, поважна, вирішив негайно зв’язатися з начальником поліції Праттом, хоч той і був у відпустці. Зателефонував шефові додому з вітальні старенької Купер. Була 18 година 45 хвилин.

19-та година

Начальник поліції Пратт вирішив, що справа, либонь, серйозна і треба поїхати й особисто оцінити ситуацію. Тревіс Довн ніколи не став би турбувати його вдома, якби не щось справді виняткове.

Прибувши до Сайд-Крік-лейну, він порадив Деборі Купер замкнутися вдома і разом із Тревісом Довном пішов прочісувати гай. Вони попрямували стежиною понад берегом, у тому напрямку, де, ймовірно, бігла та дівчина. Згідно з рапортом, приблизно за милю правоохоронці виявили у відносно рідкому лісі неподалік від океану сліди крові і світле волосся. Була 19 година 30 хвилин.

Напевне, Дебора Купер лишилася стояти коло вікна в кухні, щоб простежити за полісменами. Минуло вже трохи часу, відколи вони зникли поміж деревами. Раптом вона помітила, що з лісу вибігла дівчина в розпанаханій сукні, з залитим кров’ю обличчям: вона кричала на ґвалт і кинулася до хати. Перелякана Дебора Купер відчинила кухонні двері, впустила дівчину і побігла до вітальні знову телефонувати до поліції.

Поліційний рапорт засвідчує, що другий дзвінок від Дебори Купер надійшов до центральної диспетчерської о 19 годині 33 хвилини і тривав понад сорок секунд. Розшифрований запис розмови:

— Центральна диспетчерська поліції. Що сталося?

— Гало? (Переляканий голос). Це Дебора Купер, я… я щойно телефонувала з приводу… з приводу дівчини, за якою женуться в лісі, то вона тут! Вона в мене в кухні!

— Заспокойтеся, пані. Що сталося?

— Не знаю я! Вона прибігла з лісу. В лісі зараз два полісмени, та, здається, вони її не бачили! Я впустила її до себе в кухню. Я… Здається, це донька священика… Та дівчинка, що працює в «Кларксі»… Схоже, це вона…

— Ваша адреса?

— Дебора Купер, Сайд-Крік-лейн, Аврора. Я вам уже телефонувала! Дівчинка тут, розумієте? У неї все обличчя в крові. Приїздіть швидше!

— Не йдіть із дому. Негайно надсилаю ще один патруль.

Довн і Пратт вивчали сліди крови, аж од хати пролунав звук пострілу. Не гаючи і миті, вони помчали туди з револьверами напоготові.

Тоді ж таки диспетчер, не зумівши зв’язатися по радіо з Довном і Праттом й оцінивши ситуацію як серйозну, вирішив терміново сповістити шерифа і поліцію штату й послати до Сайд-Крік-лейн усі наявні сили.

19-та година 45 хвилин

Тревіс Довн і начальник поліції Пратт, захекавшись, заскочили в дім через задні двері, з кухні. Тут вони і знайшли мертву Дебору Купер, вона лежала на кахляній долівці в