Чорнобильська комедія - Сергій Вікторович Мирний
Тест Люшера: «Нагально потребує сердечної уваги, спокою та ніжності.»
Зненацька — по правому плечу її плескає рука. Вона різко, як пружина, — немов весь час цього чекала — повертається… Порожнеча. Як завжди…
Із-за лівого плеча виринає букет квітів. Жінка дивиться на квіти — і вперше на неї падає світло лампи. Вона повновида, приваблива… Мадонна, що не відбулась.
Спокійно, повільно, упевнено — вона повертає голову…
Лікар тримає букет. Вона тягнеться до нього, її білий халат спадає на спинку крісла, і звільнене тіло переливається в затишний теплий півморок…
Сперматозоїд рухається.
Сергій і Оксана під душем. Затишний теплий півморок.
Раптом обоє здригаються! Дивляться разом вгору, відкіля замість теплої води пирснув окроп…
— Ми не одні…
— В цю пізню годину…
— Ранню годину…
Оксана блаженно, сліпо посміхається, — прислухаючись до того, що відбувається зараз у ній…
Сперматозоїд наближається до яйцеклітини… Досяга її!
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА[42]:
Ціль… ЗАПЛІДНЕНА'.
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урраа!
Сперматозоїд і яйцеклітина зливаються в одне ціле…
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА: Виріб спрацював в цілому!
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урррааа!
Таймер починає відлік часу з нуля.
У щойно утвореній мікроскопічній клітинці, що з неї згодом повстане надскладна істота виду Homo sapiens, — починаються загадкові процеси… Одна-однісінька клітинка, крихітний плювочок живої речовини — збільшується, росте… В ній виникає перетинка, ділить підрослу клітинку навпіл…
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА: Перший поділ… Нормально!
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урррраааа!
Кожна із двох щойно виниклих клітинок росте, збільшується… Теж ділиться на дві.
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА: Другий поділ… Нормально!
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урррррааааа!!
Усі чотири нові клітинки збільшуються, ростуть… Кожна ділиться на дві.
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА: Третій поділ… Нормально!
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урррррраааааа!!!
Вісім клітинок збільшуються, в кожній виростає перетинка… їх уже шістнадцять! — кулька з 16 живих клітинок, майбутня нова людина!
ГОЛОС ІЗ РЕПРОДУКТОРА: Четвертий поділ… Нормально!!
РАДІСНИЙ КРИК ЮРБИ: Урррррррааааааааа!!!!
ЕпілогВЕСНА
Буйно, весільно, біло — квітнуть вишні…
Ясний травневий день, коли природа, пригріта сонечком, — вибухає збереженою взимку силою життя.
Все тягнеться до сонця, прямо на очах — все росте…
…Непролазні хащі молодих чагарників… — Сокира в сильній чоловічій руці зрубує чагарі під корінь…
Я єсть народ, якого Правди сила…Лезо штикової лопати зрізає бур’ян, розрівнює землю… — В чорну землю сокира вбиває кілок…
ніким звойована ще не була.…До кілочка прив’язують шворку. — Рулетка відміряє відстань на щойно підготованій площині…
Яка біда мене, яка чума косила! —…На краю розчищеної галявини вправно куховарить Оксана — зріла, розквітла жінка з чистим лагідним обличчям. — Веселе полум’я палахкотить під казанком зі смачною юшкою…
а сила знову розцвіла.…Сергій — час присипав сріблом його скроні — тримає натягнений мотуз біля вбитого в землю кілка. —
Біля іншого кілка хлопчина-підліток, схожий на Сергія, затискає рукою другий кінець шворки…
