Сьомий хрест - Анна Зегерс
Проте зустріч з Георгом Гайслером пробуджує до дії не тільки колишніх підпільників. Пауль Редер, юний Гельвіг, лікар, священик, Меттенгаймер, так чи інакше стикаючися з головним героєм роману, виявляють, що в їхніх спустошених, а частково й отруєних душах лишилося місце для порядності, мужності, людяності.
Деякі критики свого часу дорікали Зегерс за те, що вона нібито переоцінила реальні сили антифашистського підпілля. З цим аж ніяк не можна погодитися. Тепер ми все більше й більше довідуємося про факти внутрішнього опору націзмові: група Антона Зефкова і група Роберта Уріга, організація Роберта Бюхера — Отто Готше і «Червона капелла» Шульце-Бойзена — Харнака.
І скільки їх було ще — мужніх людей, які у глибокому підпіллі під постійною загрозою викриття боролися проти ненависного фашизму!
Коли Анна Зегерс писала свій роман, ще майже нічого не було відомо про існування внутрішнього руху Опору в останні роки Третього рейху, але чуття комуніста і великого художника підказало їй, що народ навіть у найтяжчі і найганебніші періоди свого життя не може бути весь отруєний, поставлений на коліна!
Звичайно, вірна ідейна спрямованість — це дуже важливо, але не вона одна робить мистецтво мистецтвом. І «Сьомий хрест» не став би найпопулярнішим твором Анни Зегерс, якби бракувало йому художньої досконалості. Не випадково саме цей її роман перекладений на багато іноземних мов (якщо не рахувати початкових розділів книги, надрукованих мовою оригіналу в часописі «Інтернаціонале літератур», вона навіть видана була вперше в англійському перекладі); не випадково саме за мотивами цього роману в часи війни в США було поставлено кінофільм. Нехай у цьому фільмі використано переважно пригодницький бік твору, але й голлівудським ділкам не залишилося нічого іншого, як пристати на його гуманістичну, антифашистську лінію, і це виховувало громадянські, політичні почуття простого американця.
Художня переконливість — ось у чому сила «Сьомого хреста», і без неї найкраща світоглядна ідея багато б не важила.
У будові твору Анні Зегерс пощастило подолати певні композиційні вади, притаманні, наприклад, «Шляхові через лютий» і, ще більшою мірою, «Супутникам». Ідеться про своєрідну нецільність, розхитаність архітектоніки, відсутність об’ємних і глибоких людських характерів, навколо яких міг би «обертатися» відтворений письменницею світ. І панорама життя інколи розпадалася, перетворюючись на строкатий калейдоскоп.
У фокус «Сьомого хреста» поставлено одного героя (Георга Гайслера) і навіть одну подію (його втечу з концтабору). Всі оповідні лінії тягнуться до цього героя та цієї події і з них, так би мовити, виходять. Бо безпосередня дія триває не десять і не двадцять п’ять років, а лише сім діб (це число в романі майже «сакраментальне» — не випадково лоно навіть винесене в назву). Але в ретроспекції все розтягується знов-таки на довгі роки. І тепер уже можна «монтувати» окремі і короткі епізоди, без ризику розтрощити ціле, оскільки і хронологічна невпорядкованість, і ретроспекції підкорені внутрішній логіці, мають центр тяжіння.
Однак, зрозуміло, справа не в тому, що в романі є одна особа і одна подія. Вирішальне — сутність особи і сенс події. Про ідейно-символічне значення події вже говорилося. Залишається сказати ще кілька слів про особу Гайслера. Він — не лише «втілення» певного ідейного задуму. Він — жива істота, багатогранна, навіть суперечлива. І ця багатогранність та суперечливість дозволяють пов’язати з ним усі лінії роману і всіх його персонажів, розгорнути картину гітлерівської Німеччини якомога ширше і водночас подати її сконцентровано.
У своїх поки що останніх великих творах — у «Рішенні» та «Довір’ї» — Зегерс повернулася до тих архітектонічних принципів, за якими будувалися ще «Супутники». Тому «Сьомий хрест» залишається шедевром, нею самою ще не перевершеним.
Дмитро ЗАТОНСЬКИЙ
СЬОМИЙ ХРЕСТ
Цю книжку присвячено мертвим і живим антифашистам Німеччини
Анна ЗегерсДІЙОВІ ОСОБИ:
ГЕОРГ ГАЙСЛЕР утік з концентраційного табору Вестгофен.
ВАЛЛАУ
БОЙТЛЕР
ПЕЛЬЦЕР
БЕЛЛОНІ теж утекли.
ФЮЛЬГРАБЕ
АЛЬДІНГЕР
ФАРЕНБЕРГ комендант табору у Вестгофені.
БУНЗЕН лейтенант у Вестгофені.
ЦІЛЛІХ шарфюрер у Вестгофені.
ФІШЕР
ОВЕРКАМП поліційні комісари.
ЕРНСТ чабан.
ФРАНЦ колишній Георгів друг, робітник на хімічних заводах у Гехсті.
ЛЕНІ колишня Георгова подруга.
ЕЛЛІ Георгова дружина.
Пан МЕТТЕНГАЙМЕР її батько
ГЕРМАН Франців друг, працює у Грізгаймі у залізничних майстернях.
ЕЛЬЗА його дружина.
ФРІЦ ГЕЛЬВІГ учень садівника.
Д-р ЛЕВЕНПІТАЙН лікар, єврей.
Мадам МАРЕЛЛІ кравчиня, шиє костюми для артистів.
ЛІЗЕЛЬ РЕДЕР
ПАУЛЬ РЕДЕР Георгові друзі юності.
КАТАРИНА ГРАББЕР Редерова тітка, власниця гаража.
ФІДЛЕР Редерів товариш по роботі
ГРЕТА його дружина.
Д-р КРЕСС
Пані КРЕСС
РАЙНГАРДТ Фідлерів друг.