Вірнопідданий - Генріх Манн
Раптом посеред куплету у вітальні грюкнув стілець, а потім пролунав гучний звук, щодо походження якого не можна було помилитися. Одним стрибком Дідеріх опинився у вітальні.
— Ого! — з грубуватою прямодушністю сказав він. — Та у вас, здається, серйозні наміри.
Закохані випустили одне одного з обіймів.
— Я не відмовляюся, — заявив Кінаст.
Дідеріх раптом розчулився. Глибоко заглядаючи Кінасту в очі, він однією рукою потис його руку, а другою пригорнув до себе Магду.
— Оце так несподіванка! Пане Кінасте, зробіть мою сестричку щасливою! Я завжди буду вам обом добрим братом, яким, наважуся сказати, був їй до цього часу.
І, витираючи очі, він крикнув до коридору:
— Мамо! У нас новина!
Пані Геслінг стояла тут-таки, за дверима, але від надмірного хвилювання не могла зразу й кроку ступити. Спираючись на Дідеріхову руку, вона похитці увійшла, впала панові Кінасту на груди і зайшлася слізьми. Тим часом Дідеріх стукав до замкненого покою Еммі.
— Еммі, вийди, у нас новина!
Вона, нарешті, з грюкотом розчинила двері; обличчя її палало від гніву.
— Чого ти заважаєш мені спати? Уявляю собі, що там у вас за новина. Робіть свої неподобства без мене!
І вона знову б зачинила двері, якби Дідеріх не встиг просунути ногу в щілину. Він холодно вичитав їй, що за свою бездушну поведінку вона заслуговує на те, щоб лишитися зовсім без чоловіка. Він не дав їй навіть одягтися і, у шляфроці та з розпущеним волоссям, потягнув її за собою. У коридорі вона видерлася з його рук.
— Ти з нас посміх робиш, — просичала вона і ввійшла до вітальні з високо піднятою головою та глузливо-допитливим поглядом.
— Невже це мало статися пізньої ночі? — спитала вона. — А втім, щасливі на час не зважають.
Кінаст подивився на неї: вона була вища на зріст за Магду, її обличчя, яке тепер порожевіло, здавалося повнішим у рамці розпущеного волосся, довгого і густого. Кінаст затримав її руку довше, ніж треба було, вона висмикнула її, тоді він глянув на Магду з очевидним сумнівом. Еммі подивилася на сестру з переможною посмішкою, повернулася і вийшла з покою, тимчасом як Магда злякано схопила Кінаста за руку. Але тут з’явився Дідеріх із келихом пуншу в руці і захотів випити з майбутнім шуряком на брудершафт.
Вранці він зайшов за ним до готелю і запросив на кухоль пива.
— До обіду ти вже, будь ласка, стримай свій потяг до жіночої статі. Тепер у нас розмова піде чоловіча.
У Кляпшовій пиварні він з’ясував йому становище: двадцять п’ять тисяч марок готівкою в день весілля — на документи він може глянути, коли хоче, — і четверта частина фабрики навпіл з Еммі.
— Отже, тільки восьма частина, — констатував Кінаст.
А Дідеріх на це:
— Що ж, мені задарма надсаджуватися заради вас?
Запанувала неприємна мовчанка..
Дідеріх знову підніс настрій.
— За Фрідріхове здоров’я!
— За Дідеріхове здоров’я! — сказав Кінаст.
Потім у Дідеріха майнула нова думка.
— Ти сам можеш збільшити свій пай у підприємстві, вклавши в нього свої гроші. Як справа з твоїми заощадженнями? Одержуючи таку величезну платню…
Кінаст відповів, що в принципі він не відмовляється. Але поки що він зв’язаний контрактом з Бюшлі і К°. Крім того, цього разу він розраховує на значне збільшення платні, і залишити службу тепер було б злочином дроти себе самого.
— А якщо я віддам вам свої гроші, я повинен сам взяти участь у керуванні підприємством. При всьому довір’ї, яке я маю до тебе, любий Дідеріхе…
Дідеріх цілком погодився з ним. Кінаст, із свого боку, вніс нову пропозицію.
— Якби ти просто дав за нею п’ятдесят тисяч! Тоді Магда відмовилася б від своєї частки в підприємстві.
Але ця пропозиція зустріла з боку Дідеріха рішучу відсіч.
— Це суперечило б волі мого покійного батька, а вона для мене священна! А з моїм розмахом через кілька років Магдина частка може зрости вдесятеро проти того, що ти вимагаєш. Ніколи я не піду на те, щоб так скривдити свою беззахисну сестру.
На це шуряк вишкірив зуби, злегка посміхнувшись. Ді— деріхові родинні почуття роблять йому честь, але самого розмаху не досить. На це Дідеріх з виразом роздратування озвався: за своє підприємство він, дякувати богові, відповідає тільки перед богом і самим собою.
— Двадцять п’ять тисяч готівкою та восьма частина чистого прибутку — і більше ні пфеніга.
Кінаст затарабанив пальцями по столу.
— Не знаю, чи зможу я взяти твою сестру на таких умовах, — заявив він. — Останнє слово я ще залишаю за собою.
Дідеріх знизав плечима, і вони допили своє пиво. Кінаст пішов до них обідати. Дідеріх уже побоювався, що він накиває п’ятами. На щастя, Магда причепурилася ще спокусливіше, ніж учора. «Вона ніби знала, що сьогодні розв'язується все», — подумав Дідеріх, з захопленням дивуючись їй. За солодкою стравою вона знову так захопила Кінаста, що він забажав справити весілля через місяць.
— Твоє останнє слово? — піддрочуючи, спитав його
