Притулок пророцтв - Деніел Кіз
– Іншалла, – луною повторили інші.
Настав час злегка вибити ґрунт з-під ніг товаришок.
– Перепрошую, генералко, – промовила Фатіма, – проте я вважаю, що суперечка між Пентагоном і Держдепартаментом може тривати ще довго, і до цього треба бути готовими. Я намагаюся витрясти з Рейвен план операції Тедеску, зламавши постгіпнотичний блок, який поставив батько дівчини.
Гассан пильно дивилася на неї.
– За допомогою стародавньої тактики – розділяй і володарюй.
– Поясніть.
– Межові особистості легко розсварити. Доктор Слейд загіпнотизував тільки Рейвен, але у дівчини є ще одна особистість. Я планую обійти його постгіпнотичний захист, зосередивши натиск на піддатливій, істеричній Нікі. Якщо мені пощастить вивідати у неї катрени, ми розшифруємо їх і зможемо, задіявши агентуру Тедеску, провести операцію «Зуби дракона».
Якийсь час генералка мовчала, а тоді промовила:
– Продовжуйте, мій дозвіл ви отримали.
Вийшовши зі зборів у нічну прохолоду, дорогою вона прокручувала в голові ситуацію. Зламавши опір Нікі, вона не вступатиме в політичні поєдинки з іншими офіцерками, а сама організує доставку зброї їхньому кур’єру в Штатах.
Уже лежачи в ліжку, вона заходилася обмірковувати, як найефективніше використати свято вогню для подолання пірофобії Рейвен. Тоді вона зіграє на акрофобії Нікі і в такий спосіб, манівцями, обійде постгіпнотичний бар’єр. Задоволена своїм планом, Фатіма міцно заснула.
Після поклику муедзина Фатіма розбудила Рейвен на досвітню молитву.
– Де всі?
– Уже надворі, готуються до Червоної середи.
В очах Рейвен майнула тінь, і зіниці дівчини розширилися.
– Я не стрибатиму через вогонь!
– Це допоможе тобі побороти страх. Ходімо на свято. Сьогодні жодної уніформи. Цього дня майже всі наші священні воїни загортаються в білі простирадла або надягають костюми.
Фатіма полізла в тумбочку біля ліжка і вийняла звідти вільний простий стрій, що чоловіки-кравці пошили для Рейвен. Тканина в червоні, білі та блакитні смужки, циліндр, біла борода. На піджаку нашитий яскравий напис: «Американці, горіть у пеклі».
– Ти хочеш, щоб я одяглась, як дядько Сем?
– Ненадовго. Це просто елемент обряду.
– А потім що?
– Коли ми проженемо минулорічні нещастя і страхи, ти одягнеш біле новорічне простирадло надії.
Фатіма вивела Рейвен на вулицю і помахала жінкам у масках, що розкладали на збитих з дощок столах м’ясні пироги та солодощі. Як вона сумувала за Ашрафом під час перебування в Афінах.
– Бачиш, Рейвен, усі радіють Новрузу.
Вгледівши костюм Рейвен, люди заходилися танцювати навколо неї, вигукуючи:
– Геть капіталізм! Влада народу!
Хтось помахав смолоскипом перед її обличчям.
– Ам’рікі, горіть у пеклі!
Рейвен втратила рівновагу, та Фатіма підхопила її.
– Ходи, подивишся на Хаджі Фіруза.
Вона показала на чоловіка із чорним гримом на обличчі, одягненого у червоне атласне вбрання і гостроверхий капелюх такого ж кольору. Він протанцював вулицею, співаючи і б’ючи в тамбурин[35].
– То чоловіки у вас не тільки кравцями працюють, а й служать вам замість блазнів, – зауважила Рейвен. – У старих шоу-пародіях на темношкірих комедіанти гримувалися так, щоб розсмішити публіку, але тепер ми в Америці знаємо, що це прояв расизму.
– Ти про нас поганої думки. Хаджі Фіруз – стародавній символічний персонаж, який весело сповіщає, що зима минула і прийшла весна.
З-за рогу долинули радісні крики і брязкіт казанів. З’явилася галаслива процесія ряджених з опудалами аятоли Хомейні, шаха Пехлеві та дядька Сема в руках. Потім фігури підпалили.
Двоє в масках, відокремившись від веселої юрби, підбігли до Рейвен, зірвали з неї карнавальний костюм і теж підпалили. Дівчина зомліла.
Фатіма присіла поряд і накинула на неї біле простирадло. Потім зробила знак двом рядженим віднести Рейвен назад до житлових корпусів. Невже вона прорахувалась і зайшла надто далеко? Чи діяла надто швидко? Ні, вона просто не має права схибити. Треба й далі дотримуватися власного плану.
– Послухай, Рейвен, я забрала вогонь, тож ти в безпеці, – прошепотіла Фатіма в саме вухо дівчини. – А тепер повтори: Фатіма врятувала мене від вогню.
З горла Рейвен вирвалося булькання, а потім:
– Фатіма врятувала мене від вогню.
– Чудово. А зараз ти заснеш, та все одно чутимеш мій голос. Повтори: я чутиму голос Фатіми.
– Я чутиму голос Фатіми.
– Я повністю довіряю Фатімі.
Дівчина повторила слова тричі, неначе мантру, а тоді Фатіма промовила:
– Ти пам’ятаєш текст, який цитувала Ясону Тедеску. Повтори його мені.
Жодної відповіді.
– Ти повинна його повторити.
Тиша.
Фатіма відкинулася на спинку стільця. У неї в запасі є ще одна, остання тактика: відвести Рейвен на вершечок мінарету. Спровокувати в Нікі напад акрофобії і таким чином розбити постгіпнотичний блок. Якщо страх висоти не спрацює, щоб зберегти обличчя, можна вдати, що дівчина просто впала додолу і розбилася на смерть.
РОЗДІЛ 33
Афіни
Дуґан наказав собі зібратися, щоб нетерпіння не заважало йому зосередитись. Цю кляту загадку треба розгадувати поступово, рядок за рядком, образ за образом.
– Гаразд, – обернувся він до Тії, – є якісь ідеї? Ще раз погляньмо на четвертий рядок.
П’ять пеЛюсток бЕзжальною рукою
Із квітки кара обіРве жорстокО.
– Може, тут мається на увазі смертна кара? – припустила Тія. – Де у вас в Америці страчують убивць?
– Камери смертників існують у багатьох штатах.
– А як щодо способів?
– Найпоширеніші – електричний стілець і укол, та інколи практикують і повішення або розстріл, але це рідко.
– Щось я не уявляю, щоб якесь із місць виконання смертної кари стало нашим об’єктом, – сказала Тія. – Квітка з п’ятьма пелюстками. Може, це якийсь сад, оброблений гербіцидами?
– Тобто наші мішені – квіти? – засумнівався Дуґан. – Троянди? Фіалки? Хризантеми? По-моєму, це вже якось надто вигадливо.
– Мені теж так здається, – Дуґан знову взяв аркуш у руки і придивився.
– Стривай, поглянь ще раз на цей рядок.
Тія прочитала:
П’ять пеЛюсток бЕзжальною рукою із квітки
кара обіРве жорстокО.
– Помічаєш щось незвичне в написанні?
– Так. У деяких словах є великі літери, хоч за правописом їх там аж ніяк не повинно бути. Якщо скласти їх докупи, то виходить ЛЕРО. А далі елементарно: якщо прочитати літери спереду назад, то ми отримаємо ОРЕЛ.
– Який, караючи, клював печінку Прометеєві.
– Орел… орел… О Боже, – очі Тії розширилися. – Стривай-но, хіба на гербі вашої столиці не намальований орел?
– Так, але не треба сильно радіти. Спочатку ми маємо визначити, що саме у Вашингтоні, – охолодив її запал Дуґан. – Об’єктом може стати що завгодно: Капітолій? Білий дім? Верховний суд?
– Квітка з п’ятьма пелюстками, –