Замогильні записки - Франсуа Рене де Шатобріан

у різні епохи», надрукованими в «Ревю де Ле Монд» 1 і 15 липня 1835 року. Ці цікаві свідчення доповнять картину, яку я зміг лише накидати (Париж, 1837).(обратно) 81

Носіями (іт.).

(обратно) 82

Околиці Рима (іт.).

(обратно) 83

Пастухування (іт.).

(обратно) 84

Хліборобство (іт.).

(обратно) 85

Хай живе вічно (лат.).

(обратно) 86

…богиня // В світлості повній з’явилась (лат.; Верґілій. Енеїда, I, 404–405; пер. М. Білика).

(обратно) 87

Але судилось не те йому (лат.; Верґілій. Енеїда, II, 429; пер. М. Білика).

(обратно) 88

9 січня нинішнього, 1841 року, я одержав від пана Дюбура листа; у ньому мовиться: «Як часто мріяв я побачитися з вами після нашої зустрічі на набережній Лувру! Як часто мріяв вилити вам душу, змучену стражданнями! Яке нещастя пристрасно любити свою країну, свою честь, своє щастя і свою славу, живучи у наш час! ‹…› Хіба я не мав рації в 1830 році, коли не захотів підкорятися тому, що тоді коїлося? Я бачив ясно огидне майбутнє, уготоване Франції; я пояснював, що шахрайство політиків не обіцяє нам нічого доброго: ніхто не хотів мене слухати».

Того ж 1841 року я одержав од пана Дюбура ще одного листа, датованого 5 липня; у ньому я знайшов чернетку записки, яку пан Дюбур адресував у 1828 році панам Мартіньяку і де Ко, пропонуючи їм ввести мене до ради міністрів. Отже, все, що я сказав про пана Дюбура, – щира правда (Париж, 1841).

(обратно) 89

Чи дуже я помилився? (Париж, 1840.)

(обратно) 90

Прочитайте листи і донесення різних держав у «Веронському конгресі», а також книгу тридцяту цих мемуарів – «Посольство в Римі».

(обратно) 91

Я мав на увазі розповідь про мою літературну і політичну кар’єру, не доведену в той час до кінця; за останні два роки, 1838 та 1839, я заповнив ці прогалини (Париж, 1839).

(обратно) 92

Сходи ‹на Парнас› (лат.).

(обратно) 93

Мольєр. Тартюф, дія V, ява 4; пер. В. Самійленка.

(обратно) 94

Я першим відмовився визнати повноваження суду; потім мій приклад наслідували деякі республіканці (Париж, 1840).

(обратно) 95

До Італії! До Італії! (лат.)

(обратно) 96

Несподівано, одразу (лат.).

(обратно) 97

Майданчик для ігор (англ.).

(обратно) 98

Мені сміється // Цей куток (лат.; Горацій. Оди, II, 6, 13–14; пер. А. Содомори).

(обратно) 99

Лафонтен. Матрона з Ефеса.

(обратно) 100

Веселіше! Веселіше! (лат.)

(обратно) 101

Лафонтен. Пацюк-анахорет; пер. І. Світличного.

(обратно) 102

І поновлює її ‹пісню›, навіваючи тугу щемливу (лат.; Вер-ґілій. Георгіки, IV, 514; пер. М. Зерова).

(обратно) 103

Неперекладний придворний титул, що позначає старшу дочку короля.

(обратно) 104

Батько Алексіса Токвіля.

(обратно) 105

У чужих краях (лат.).

(обратно) 106

Расін. Гофолія, дія I, ява 1.

(обратно) 107

Буде показано написану книгу (лат.).

(обратно) 108

Інтимний костюм (іт.).

(обратно) 109

Дай спокій жінкам і вивчай математику (іт.).

(обратно) 110

Легка хустка, якою простолюдинки запинають голову (іт.).

(обратно) 111

Булочниця (іт.).

(обратно) 112

Мольєр. Тартюф, дія III, ява 2.

(обратно) 113

Шекспір. Отелло, дія I, сцена 3; пер. І. Стешенко.

(обратно) 114

Його ясновельможність посол Франції (іт.).

(обратно) 115

Жебраки (іт.).

(обратно) 116

Її ‹вовчиці› неутоленна худорба // Примушує людей конать збіднівши (Данте. Пекло, I, 50–51, пер. Є. Дроб’язка).

(обратно) 117

Софокл. Цар Едіп, с. 1487; пер. Б. Тена.

(обратно) 118

Шекспір. Гамлет, дія III, сцена 1; пер. Л. Гребінки.

(обратно) 119

Хай з наших кісток колись месник повстане! (Верґілій. Енеїда, IV, 624; пер. М. Білика.)

(обратно) 120

Сапфо. «З Кріту ти сюди завітай, богине…»; пер. А. Содомори.

(обратно) 121

Дивіться вище, у розповіді про смерть герцога Енгієнського.

(обратно) 122

Буття, 7, 11.

(обратно) 123

У поті свого лиця ти їстимеш хліб (лат.; Буття, 3, 19).

(обратно) 124

Шольє. Ода до Фонтене.

(обратно) 125

Івана, 1, 14.

(обратно) 126

Івана, 15, 22.

(обратно) 127

Луки, 11, 46.

(обратно) 128

Пан Ш. Ленорман, багатомудрий супутник Шампольйона, зберіг граматику обелісків, яку пан Ампер вирушив нині вивчати на руїнах Фів та Мемфіса.

(обратно)
Оглавление «Наше все» французької літератури Передмова Частина перша   Книга перша     1     2Народження моїх братів і сестер. – Я з’являюся на світ     3Планкуе. – Обітниця. – Комбурґ. – Батьків план щодо мого виховання. – Тітонька Вільнев. – Люсіль. – Панночки Куппар. – Я – поганий учень     4‹…› Звільнення від обітниці, даної моєю годувальницею     6Лист пана Пак’є. – Дьєпп. – Зміни в моєму вихованні. – Весна в Бретані. – Історичний ліс. – Пелагічні рівнини. – Захід місяця над морем   Книга друга     1Дольський колеж. – Математика і мови. – Особливість моєї пам’яті     3‹…› Театр. – Заміжжя двох моїх сестер. – Повернення до колежу. – Переворот у моїх думках     4Випадок із сорокою. – Треті канікули в Комбурзі. – Знахар. – Повернення до колежу   Книга третя     1Прогулянка. – Видіння Комбурґа     3Життя в Комбурзі. – Дні й вечори     4Моя вежа     5Перехід від дитинства до зрілості     6Люсіль     9Останні рядки, написані у Вовчій долині. – Таємниця мого життя     10Привид кохання     11Два роки марень. – Заняття і химери     12Мої осінні радощі     13Заклинання     14Спокуса     15Хвороба. – Я боюся й відмовляюся піти по духовній лінії. – План подорожі до Індії     16Проїздом у рідному місті. – Спогад про тітоньку Вільнев і знегоди мого дитинства. – Мене кличуть у Комбурґ. – Остання зустріч з батьком. – Я вступаю на службу. ‹…›   Книга четверта     1Берлін. – Потсдам. – Фрідріх     12Літератори. – Портрети   Книга п'ята     8Рік 1789. ‹…› Взяття Бастилії     12Мірабо     14Суспільство. – Погляд на Париж     15Що я робив у цей галасливий час. – Мої самотні