Замогильні записки - Франсуа Рене де Шатобріан

class="book">За двадцять днів до мене, 15 серпня 1768 року, на іншому острові, в іншому кінці Франції, народилась людина, яка поклала край старому суспільству, – Бонапарт.(обратно) 7

Мати Енея і роду його, ‹благодатна Венеро›, // Втіхо людей і богів! (Лат.; Лукрецій. Про природу речей, I, 1–2, пер. А. Содомори.)

(обратно) 8

Як же приємно, коли за вікном вітри завивають, // ‹Подругу милу свою до себе тулить!› (Лат.; Тібулл. Елегії, I, 1, 45–46; пер. А. Содомори.)

(обратно) 9

Щастен будь з подвигом першим, – ‹до зір це дорога›, юначе (лат.; Стацій, Сільви, V, 297; рядок походить від Верґілія: Енеїда, IX, 641).

(обратно) 10

Навчений кінь (лат.).

(обратно) 11

На своєму життєвому шляху я раз у раз зустрічаю героїв моїх «Записок»: вдова сина лікаря Шефтеля недавно оселилась в богадільні Марії Терези; це ще один свідок моєї правдивості (Париж, 1834).

(обратно) 12

…поля… // Де була Троя (лат.; Верґілій. Енеїда, III, 10–11; пер. М. Білика).

(обратно) 13

По хвилях, аж до моря (лат.).

(обратно) 14

Нині вони імператор та імператриця російські (Париж, 1832).

(обратно) 15

Парні. Еротичні вірші, II, 12 («Примирення»).

(обратно) 16

П’ятдесят два роки по тому у Франції зводять п’ятнадцять нових бастилій, щоб задушити свободу, в ім’я якої зрівняли із землею першу Бастилію.

(обратно) 17

Готель корабельників (англ.).

(обратно) 18

Ура (англ.).

(обратно) 19

Тут: паспорт для чужоземця (англ.).

(обратно) 20

Вольтер. Послання до Філіди.

(обратно) 21

Моряки, матроси (англ.).

(обратно) 22

Поштова карета, диліжанс (англ.).

(обратно) 23

Гомер. Одіссея, VII, 146–148; пер. Б. Тена.

(обратно) 24

Горацій. Оди, I, 7, 13; пер. А. Содомори.

(обратно) 25

Руїни Мітла і Паленке в Мексиці доводять сьогодні, що Новий Світ може позмагатися щодо давнини зі Старим (Париж, 1834).

(обратно) 26

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей, II, 570–580; пер. А. Содомори.

(обратно) 27

Я навів її у моїх «Подорожах» (Женева, 1832).

(обратно) 28

Рабині-берберці (порт.).

(обратно) 29

Андромаха над прахом жертву жалобну за містом // У гаї приносила, де Сімоент неправдивий спливає, // Й голосно манів на тризну скликала усіх до могили (Верґілій. Енеїда, III, 301–303; пер. М. Білика).

(обратно) 30

Багата (неологізм Шатобріана від грец. хризо – золото).

(обратно) 31

Все мандрує (лат.; Лукрецій. Про природу речей, V, 828; пер. А. Содомори).

(обратно) 32

Хочу, щоб ти зацілів, – тобі іще жити годиться (лат.; Верґілій. Енеїда, IX, 212; пер. М. Білика).

(обратно) 33

Боже, врятуй короля! (лат.)

(обратно) 34

Сторож (англ.).

(обратно) 35

Ворота (англ.).

(обратно) 36

Нічний сторож (англ.).

(обратно) 37

Шекспір. Річард III, д. IV, сцена 3; пер. Б. Тена.

(обратно) 38

Горище (англ.).

(обратно) 39

Придворний титул, що не піддається перекладу. Означає старшого з братів короля; у Шатобріана тут і далі – граф д’Артуа, майбутній Карл X.

(обратно) 40

Прекрасна Венера (іт.).

(обратно) 41

Юна леді (англ.).

(обратно) 42

Данте Аліґ’єрі. Пекло, I, 73; пер. Є. Дроб’язка.

(обратно) 43

Прощавайте! Прощавайте! (англ.)

(обратно) 44

…Та у сні чоловік їй, // Ще не похований доти, з’явився (лат.; Верґілій. Енеїда, I, 352–353; пер. М. Білика).

(обратно) 45

Катулл, 65, 9 – 11; пер. Л. Вировець.

(обратно) 46

Пер. І. Світличного.

(обратно) 47

Рабле. Гаргантюа та Пантаґрюель. Кн. II, розд. VI («Як Пантаґрюель здибав лімузинця, що францужчину перековерзував»).; пер. А. Перепаді.

(обратно) 48

Друга книга хроніки, 5, 12.

(обратно) 49

Ремінісценція з «Мистецтва поетичного» Н. Буало (Пісня третя, 18); пер. М. Рильського.

(обратно) 50

Книга Йова, 4, 15–16.

(обратно) 51

Данте. Пекло, XIV, 46–48; пер. Є. Дроб’язка.

(обратно) 52

Якого зжер корсиканський хижак (лат.).

(обратно) 53

Мільтон. Втрачений рай, кн. X.

(обратно) 54

У гніві (лат.).

(обратно) 55

‹Перед тобою› всміхається море (лат.; Лукрецій. Про природу речей, I, 8; пер. М. Зерова).

(обратно) 56

В одинадцятій книзі цих «Записок».

(обратно) 57

Я чув од генерала Поццо, що саме він переконав Олександра перейти в наступ.

(обратно) 58

Прилип мій язик до мого піднебіння (лат.; Книга псалмів, 21 (22), 16).

(обратно) 59

Читайте нижче розділ «Сто днів у Генті», а також портрет пана де Талейрана в кінці цих «Записок» (Париж, 1839).

(обратно) 60

Тебе, Бога ‹хвалимо› (лат.).

(обратно) 61

Безстрашний (англ.).

(обратно) 62

Острів, славетний металом халібів, якого там безліч (лат.; Верґілій. Енеїда, X, 174; пер. М. Білика).

(обратно) 63

У своїх посмертно опублікованих записках, які містять багато цінних подробиць, пан де Лафаєт підтверджує цей дивний збіг наших думок у пору повернення Бонапарта. Пан де Лафаєт щиро любив честь і свободу (Париж, 1840).

(обратно) 64

Тимчасово (лат.).

(обратно) 65

У недавно надрукованій брошурі, що називається «Листи чужоземця» і написана, як видно, досвідченим і добре поінформованим дипломатом, згадано цю дивну пропозицію, зроблену російським імператором у Відні (Париж, 1840 рік).

(обратно) 66

Кажуть, що в 1830 році пан де Талейран вилучив з особистого королівського архіву своє листування з Людовіком XVIII, так само як вилучив він з архівів Бонапарта все написане ним, паном де Талейраном, щодо смерті герцога Енгієнського та іспанських справ (Париж, 1840 рік).

(обратно) 67

У душі (лат.).

(обратно) 68

Тимчасовий (лат.).

(обратно) 69

Ми знов зустрінемося з моїм другом паном Дюбуром, коли йтиметься про липневі дні.

(обратно) 70

«Записки, що призначені до написання Історії Франції за Наполеона», твір пана де Монтолона. Т. 4. С. 243.

(обратно) 71

Чудова промова (англ.).

(обратно) 72

Видовище (англ.).

(обратно) 73

Клавдіан. Похвала Серені.

(обратно) 74

Заколихались верхів’я лісів і, здавалося, чути, // Як десь собаки завили у пітьмі з приходом богині (лат.; Верґілій. Енеїда, VI, 256–257; пер. М. Білика).

(обратно) 75

Мій любий Френсіс (англ.).

(обратно) 76

Він був уплутаний у змову Борі.

(обратно) 77

Школяр, студент (англ.).

(обратно) 78

Що дає, мила, ця зачіска пишна (лат.; Проперцій, I, 2, 1; пер. А. Содомори).

(обратно) 79

Дихання життя (лат.; Буття, 2, 7).

(обратно) 80

Раджу моїм читачам познайомитися з двома статтями пана Ж.-Ж. Ампера під назвою «Рим