Алеф. Прозові твори - Хорхе Луїс Борхес

Чепурун (англ.).

348

Майстер чудовиськ (лат.).

349

Сфінкс (англ.).

350

Віяло леді Віндермір (англ.).

351

Один з Христом, самотній, залишений людьми (англ.).

352

Намети кочовиків (фр.).

353

Оселя повії (англ.).

354

Симфонія в жовтому кольорі (англ.).

355

Душа людини за соціалізму (англ.).

356

Критик як митець (англ.).

357

Балада Редінгської тюрми (англ.).

358

З глибини» (лат.) — назва заупокійної молитви.

359

Порівн. цікаву тезу Ляйбніца, що так обурила Арно: «Поняття індивід а priori містить усі події, що стануться з ним у майбутньому». Згідно з таким діалектичним фаталізмом, смерть Александра Македонського у Вавилоні — така ж риса цього царя, як і зарозумілість. (Прим. авт.)

360

Вислів Реєса, застосований ним до мексиканського характеру («Сонячний годинник», стор. 158). (Прим. авт.)

361

Зворушливі комедії (фр.).

362

Тому що не звільняє Він

І дерево від страху…

Честертон. «Друге дитинство» (англ.).

363

Примхливість (фр.).

364

Акробатичні номери (фр.).

365

«Людина, котра забагато знала», «Поет і сновиди», «Парадокси містера Понда» (англ.).

366

«Про Лондон невеликий, білий, чистий» (англ.).

367

Майстер чудовиськ (лат.).

368

Розвиваючи думку Аттара («Повсюди ми бачимо лише Твоє обличчя»), Джалаледдин Румі{847} написав вірші, які переклав Рюкерт (Werke, IV, 222), де йдеться про те, що в небі, в морі і в сновидіннях існує один — Єдиний і цей Єдиний прославляється за те, що він звів воєдино чотирьох норовливих тварин — землю, вогонь, повітря та воду, які везуть колісницю світу. (Прим. авт.)

369

Людина, котра була четвергом (англ.).

370

Як я знайшов надлюдину (ангя.).

371

Зазвичай автори детективних романів ставлять собі за мету пояснити не незбагненне, а заплутане. (Прим. авт.)

372

Образ багатьох дверей, які розташовані за іншими дверима, заступаючи грішнику путь до блаженства, є в «Зогарі». Див.: Глатцер{848}. «In Time and Etemity» («У часі та вічності»), 30; також Мартін Бубер. «Tales of the Hasidim» («Легенди хасидів»), 92.

373

Перші люди на Місяці (англ.).

374

Він вигадує! (Фр.)

375

Велс у «The Outline of History» («Нарис історії», 1931) високо оцінює твори двох інших попередників: Френсіса Бекона та Лукіана із Самосати. (Прим. авт.)

376

Острів доктора Моро (англ.).

377

Людина-невидимка (англ.).

378

Онтологічний доказ (лат.).

379

Машина часу (англ.).

380

Розповідь Платтнера (англ.).

381

Те, що він справді великий поет, доводять такі рядки:

Licence my roving hands and let them go

Before, behind, between, above, below.

O my America! My new-found-land…

(Elegies, XIX). (Прим. авт.)

Дозволь снувати скрізь моїм рукам:

Вперед-назад, вниз-вгору, тут і там…

Моя Америко! Тебе відкрию я…

(Елегії, XIX).

382

Твори (англ.).

383

Самогубство — не такий гріх, який не може бути чимось іншим (англ.).

384

Див. Надгробну епіграму Алкея Мессенського{849} («Грецька антологія», VII, 1). (Прим. авт.)

385

Порівн.: Де Квінсі. Writings, VIII, 398; Kant. Religion innehalb der Grenzen der Vemunft*, II, 2. (Прим. авт.)

* Релігія в межах розуму (нім.).

386

Квінтесенція праху (англ.).

387

Мисляча тростина (фр.).

388

Скільки царств про нас і гадки не мають (фр.).

389

«Релігія лікаря» (лат.).

390

«Наскільки я пам’ятаю, в історії не зафіксовані конічні, кубічні чи пірамідальні боги, хіба що ідоли. Навпаки, форма сфери досконала і відповідає божеству (Цицерон. «De natura deorum» («Про природу богів», II, 17). Сферичним був Бог для Ксенофана й для поета Парменіда. На думку деяких істориків, Емпедокл (фрагмент 28) і Меліс{850} сприймали його як нескінченну сферу. Ориґен уявляв, що мертві воскреснуть у сферичній формі; Фехнер{851} («Vergleichende Anatomie der Engel» — «Порівняльна анатомія ангела») надав цю форму, що належить органу зору, — ангелам. До Паскаля видатний пантеїст Джордано Бруно («Про причину, початок та єдине», V) застосував до матеріального Всесвіту визначення Трісмегіста. (Прим. авт.)

391

«De coelo et inferno» («Про небо та пекло»), 535. Для Сведенборга так само, як і для Бьоме («Теософські питання», 9, 34), небо та пекло — стани, які вільно шукає людина, а не запроваджена покара чи ласка. Порівн.: Бернард Шоу. «Man and Superman» («Людина і надлюдина»), III. (Прим. авт.)

392

Видання Захарі Турньора (Париж, 1942). (Прим. авт.)

393

Заклад, парі (фр.).

394

Хочу намалювати не лише нескінченність… але й обмеженість атома… (Фр.)

395

Кажан (фр.).

396

Якась піщина незначна, мала —

Це цілий світ, в якому стільки зла

Й ненависті, мов