Темний ліс - Лю Цисінь
Уламок подолав близько 1500 кілометрів від епіцентру вибуху до кута формації приблизно за 50 секунд. На підльоті до строю кораблів його швидкість сягнула позначки у 31,7 км/с. Цієї миті, перебуваючи біля дальнього кута прямокутної формації, за 160 кілометрів від крайнього корабля в ескадрі — «Безмежного кордону», уламок зробив миттєвий поворот на 30° і, не знижуючи швидкості, попрямував до корабля.
Коли уламок за 2 секунди здолав відстань до судна, система сповіщення знизала рівень небезпеки з другого до третього, бо зробила припущення, що даний об'єкт не відноситься до матеріального світу, адже характер його руху порушує всі закони аеродинаміки: без сповільнення виконати такий різкий поворот на швидкості, що вдвічі перевищує третю космічну, приблизно дорівнює зіткненню на тій самій швидкості із залізною стіною. І якщо цей уламок має металеве осердя, перевантаження, спричинене таким маневром, просто розплющить найміцніший сплав у фольгу завтовшки мікрон. Тож цей уламок може бути лише ілюзією, фантомом, привидом.
Отже, Краплина, рухаючись зі швидкістю, удвічі вищою за третю космічну, вздовж першого ряду кораблів у прямокутному строю, влетіла в борт «Безмежного кордону».
Вона влучила в задню третину корпусу й прошила її без найменшого спротиву, ніби пролетіла крізь тінь. Результатом прольоту на такій високій швидкості стали два акуратні круглі отвори — вхідний і вихідний. Діаметр кожного дорівнював найширшій частині Краплини. А за якусь мить після появи отвори почали оплавлюватися, стікати й зрештою затягнулися внаслідок розжарення крицевих листів корпусу до високих температур від зіткнення за надвисокої швидкості й передавання теплової енергії, що генерувалася Краплиною під час руху. Задня частина корабля почала швидко розігріватися від місця зіткнення, аж поки половина корпусу не розжарилася до червоного, ніби залізний прут, щойно витягнутий ковалем із горна.
Краплина, пролетівши крізь «Безмежний кордон», і не збиралася сповільнюватися. З тією самою швидкістю — приблизно 30 кілометрів за секунду, — за 3 секунди вона подолала 90 кілометрів і влетіла в найближчого сусіда «Безмежного кордону» — «Юаньфан»[75]. Така сама доля спіткала й наступні кораблі в лінії: «Ревуна», «Антарктику» та «Найвеличнішого».
Наступної миті надпотужний вибух зсередини знищив «Безмежний кордон». Усю четвірку кораблів Краплина пронизала в місці розташування паливних баків термоядерного двигуна, тому, на відміну від звичайного високотемпературного вибуху, який перетворив на ніщо «Богомол», «Безмежний кордон» знищила неконтро-льована реакція термоядерного синтезу в його паливних баках. Люди так і не дізналися, чи надвисокі температури від рушійних кіл Краплини запустили процес синтезу, чи вплинули якісь інші чинники. Вогняна куля термоядерного вибуху з'явилася в районі пошкоджених паливних баків і почала швидко розширюватися навсібіч, заливаючи всю об'єднану ескадру світлом сліпучої заграви на тлі чорного оксамиту космічного простору, затьмарюючи зоряне море Чумацького Шляху.
Такі самі вогняні термоядерні кулі за якісь миті оповили й корпуси «Ревуна», «Антарктики» та «Найвеличнішого».
За наступні вісім секунд Краплина, неначе граючись, пролетіла ще крізь 10 кораблів зоряного класу.
Цієї миті вогняна куля повністю проковтнула корпус «Безмежного кордону» й почала затухати; натомість ядерні сонця розквітали довкола корпусів інших пошкоджених кораблів.
Політ Краплини тривав уздовж довшої сторони формації флоту. Вона пробивала корпус кожного наступного корабля вже менш ніж за секунду.
До цього моменту запаси термоядерного палива в «Безмежному кордоні» вичерпалися, й пожежа згасла. Залишилися оплавлені крицеві плити корпусу. За мить він, мов набубнявілий пуп'янок, вибухнув навсібіч мільйонами тонн тьмяно-червоного розплавленого металу. Гарячі потоки поширювалися в космічному просторі, не зустрічаючи ані найменшого супротиву. Металевий дощ падав на всі румби.
Краплина й далі рухалася вперед по прямій, пронизуючи все більше кораблів, залишаючи по собі щонайменше десять вогняних термоядерних куль, що палали одночасно. У світлі цих маленьких сонць кораблі флоту заграли відблисками, й уся формація перетворилася на море світла. Поза лінією термоядерних вибухів уже згаслі, але розжарені кораблі один за одним вистрілювали в космос розплавленим металом корпусів, ніби величезні валуни падали в океан магми.
За 1 хвилину 18 секунд Краплина здолала понад 2000 кілометрів верхньої лінії прямокутного шикування флоту, перетворивши на розплавлену масу 100 кораблів зоряного класу.
До моменту, коли останній корабель у ряду — «Адам» — також охопила вогняна куля термоядерного вибуху, на протилежному кінці розжарена магма корпусу «Безмежного кордону», що розлетілася навсібіч, вихоло-ла й почала застигати, а в епіцентрі вибуху, що пролунав трохи більш ніж хвилину тому, не залишилося майже нічого. «Юаньфан», «Ревун», «Антарктика», «Найвелич-ніший» — усі зникли, перетворилися на потоки лави... Коли відійшла в небуття вогняна куля останнього термоядерного вибуху, в космічному просторі запанувала звична темрява, й потоки магми, досі невидимі на тлі сліпучої заграви, потроху холонучи, почали проступати тьмяно-червоною кривавою річкою, що розлилася на 2000 кілометрів.
По тому, як Краплина прошила «Адама», вона ще приблизно 80 кілометрів рухалася попереднім курсом, а далі зробила миттєвий розворот на 345° без втрати швидкості — маневр, який неможливо пояснити з точки зору людського розуміння аеродинаміки. Зробивши невеличке коригування напрямку руху, Краплина стала точно на курс, яким вишикувався другий ряд кораблів флоту — чи перший, якщо пригадати про повне знищення попереднього ряду, — і на тій самій швидкості 30 км/с кинулася до першого корабля — «Ґанґа».
До цієї миті об'єднана система управління флоту не віддала ніяких вказівок кораблям. Система аналізу поля бою відпрацювала чітко й за допомогою численних систем моніторингу в усіх деталях зафіксувала перші 78 секунд бойового зіткнення. Проте отриманий масив інформації виявився просто величезним за обсягом, тож і досі аналізувався системою прийняття рішень на полі бою.
Попередні висновки свідчили, що надпотужне вороже угруповання, яке розташовувалося десь поблизу, атакувало сили флоту. Проте жодної конкретної інформації про склад, чисельність чи вогневу міць не наводилося. Висловлювалися тільки два припущення: по-перше, основні сили супротивника перебувають у тому самому місці, що й Краплина; по-друге, ці сили невидимі для наших систем спостереження.
Шоковане командування флоту заціпеніло від побаченого. Упродовж останніх двох століть численні дослідники стратегії і тактики ведення бойових дій у космосі прогнозували багато варіантів розвитку подій на полі бою включно з найекстремальнішими. Але на власні очі побачити, як сотня надпотужних військових кораблів вибухає за якусь хвилину, неначе в'язка петард, і збагнути причину — таке за межами людського розуміння. Після хвилі отриманих даних, вищої за цунамі, керівництву
