Скандальний дует - Ксана Рейлі

Скажи мені чому так важко жити,
Коли навколо лиш одні образи?
Скажи мені чому не можеш ти відкрити
Для мене всі свої болючі рани?
Хотіла б я стати для тебе тою,
Що змінить все наше буття.
Хотіла б я стати твоєю струною
І знову поринути в те забуття.

Приспів:
Бо тільки ти, лиш тільки ти 
Зміг привідкрити мою душу,
Бо тільки я, лиш тільки я,
Твого спокою не порушу.

Не знаю я, що з нами буде потім,
Та хочу знов почути голос твій. 
Не знаю я, чи віднайду ті ноти,
Та мрію, що навіки був ти мій. 
Скажи мені чи стану твоїм Сонцем,
Коли повіриш ти моїм словам?
Скажи мені чи відчуваєш серцем,
Як сильно закохалась в тебе я. 
Приспів (двічі).
Мені було страшно відкривати очі та дивитися на реакцію публіки. Я все ж зробила це і була вражена почутими оплесками та криками. В мене одразу ж по щоках потекли сльози і я поклонилася своїм слухачам. Потім щиро подякувала в мікрофон і пішла за лаштунки. 
В мене просто все серце переповнювалося радістю. Вони сприйняли мене такою! Сльози продовжували текти, а я намагалася заспокоїтись. 
— Ого, та ти я бачу змінилася!— почула я за спиною огидний голос моєї колишньої подруги.
— Людям властиво змінюватися.— відповіла я і з відразу подивилася на неї.— Кому, як не тобі про це знати, Анжело?
— Але ти все одно така ж наївна!— відповіла дівчина з глузливою посмішкою.
— Що ти маєш на увазі?— нахмурилась я.
— Ти думаєш, що зможеш щось змінити в ньому?— спитала вона.— Думаєш, що він покохає тебе? 
— Я не збираюся з тобою про це говорити!— різко сказала я.
— Ти йому не потрібна.— єхидно мовила дівчина.— Бо він ще досі любить її.
— Звідки ти це можеш знати?— сердито спитала я і розвернулася, щоб піти геть. 
— Це помітно. — відповіла вона.— Чому ж він тоді заспівав пісню про своє минуле кохання, а не про тебе?
— Може він ще не зрозумів своїх почуттів до мене?— з викликом спитала я.
— А може в нього їх просто немає?— сказала Анжела.— Тим більше, його колишня повернулася. Не сумніваюся, якщо вже завтра всюди буде писати, що ви розійшлися.
— Тобто повернулася?— перепитала я.
— Ну в них було непорозуміння і Ліля пішла від нього. Тепер вона зрозуміла, що хоче його повернути і зробить все для цього.
— Звідки ти про це знаєш?— сердито спитала я.
— Тому що вона зараз моя хороша подруга. Лілія Власевич, знаєш?
— Що?— скрикнула я. 
Ця дівчина зараз дуже популярна співачка і я , навіть, декілька разів з нею говорила. Чорт! Та вона ж і тут сьогодні була! Значить, він для неї співав! І він точно знав, що вона тут, бо вони декілька разів переглядалися. Невже він використав мене, щоб вона ревнувала?
— А ти не знала?— спитала Анжела і показово відкрила рот від здивування.— Невже твій коханий не ділився з тобою своїми стражданнями?
— Нехай тебе це не хвилює!— крізь зуби сказала я і пішла геть. 
Мені одразу ж стало важко дихати, бо я зрозуміла ,що закохана в нього, наче божевільна. Ще й пісню йому присвятила. А він? Невже він дійсно нічого не відчуває до мене? Я швидко вийшла на вулицю і ,як та Попелюшка, захотіла втекти з балу.  Тільки того разу я залишила своє серце.