Мама, донька, бандюган - Андрій Анатолійович Кокотюха
Я тобі довіряю.
Це не пуста фраза. Між мамою та донькою встановився той ступінь довіри, коли люди на підсвідомому рівні бояться підвести одне одного, зробити щось таке, що не сподобалося б іншому, причому - і це важливіше! - не конче треба постійно бути на очах одне в одного. Кидаючись вночі під колеса машини, Оксана керувалася саме такими міркуваннями. Вона не змогла б пережити заподіяного мамі болю.
Мама народила, будучи старшою за неї теперішню всього на рік. Звичайно, не уникнути розмов про необхідність закінчити школу та всяку іншу мутотень, Ксеня розуміла це й без материнських порад. І школу б закінчила, до випускних іспитів лишається шість місяців, дитину народжують, наскільки відомо, через дев`ять. Оксана була надто дорослою і досить незалежною, аби не звертати увагу на явно зацікавлені погляди оточуючих. Яке їм діло? Нехай заздрять! Просто вона зрозуміла, що завагітніла не від того, від кого хотіла. Перед мамою їй стало соромно саме за особу, як пишуть у підручниках, біологічного батька.
Не сказати, що це сталося випадково. Та й Ігор був не першим у неї, хоча таким самим невправним і квапливим. Такими були всі її ровесники, більш дорослих чоловіків Оксана чомусь побоювалася. Хоча тепер, напевне, змінить своє ставлення. Досить з неї дурнуватих однокласників. Ігор, правда, вчився у паралельному, познайомилися в клубі на якомусь концерті, вона вже й не пригадає зараз, хто саме привабив компанію. Вони просто тусувалися, так і зустрілися. Через пару тижнів він роздобув ключі від квартири свого старшого брата, яку той знімав з молодою дружиною, і там все відбулося. Отака проста love storі, нічого особливого, без витребеньок, мільйону троянд, білих костюмів та лімузинів, поцілунків при повному світі місяця. Банальні лизькання у під`їздах і любов на чужому ліжку в чужій квартирі. Оксана здогадувалася, що це не на довго. Спочатку Ігор видавався їй цікавим, потім вона сама почала вишукувати - а що ж такого цікавого в цьому спортсменові? Ігор займався штангою і захоплено розповідав, скільки він уже тисне лежачі. Після того, як він одного разу ляпнув: "Важкоатлетам потрібний секс, натуральний обмін речовин стимулює", Оксана зрозуміла - цікавого там нічого нема, принаймні для неї і на цьому етапі. Тому припинила обмінюватися з ним "речовинами", та було надто пізно.
Вона просто загралася в хованки по чужих квартирах і зовсім не брала до уваги наслідки.
Ксюха чекала будь-якої реакції. Важкоатлет, надія школи міг банально заявити: "Це не я!". Міг перелякатися і просити не розказувати мамі. Міг гордо пообіцяти одружитися після того, як здобуте всі медалі на загальноміській спартакіаді. Міг метушитися і шукати гроші на аборт. Можливо, Оксана б навіть на нього погодилася, хоча перспектива мати власну дитину і виховувати її так само, як мама возилася з нею, виростити собі подружку, яку сама захоче... Ігор повівся нестандартно, принаймні в її розумінні: знизав плечима і спитав, кліпаючи справді красивими круглими очима: "Як це воно?", а потім - байдуже: "Ну то й що? Мабуть, буває...". Влаштовувати публічні скандали Оксана не була привчена. Вона відійшла від Ігоря, позадкувала, мов від прокаженого, уявила собі, що доведеться-таки показувати його мамі, довго пояснювати, чому саме цей, а не, скажімо, Костик із сусіднього під`їзду чи Марат, син маминої колеги по роботі, очкастий скрипаль, лауреат міжнародного конкурсу і здобувач персонального гранту від австрійського благодійного фонду.
Вона не хотіла так поводитися з мамою. Вона вперше в житті напилася, вперше пила горілку, вперше - просто з горла біля чоловічого туалету в компанії невідомо кого, ця компанія якимось макаром пронесла горілку крізь охорону, певно, їх тут знали і не особливо шмонали сумки, на останні отримані від мами кишенькові гроші спіймала біля клубу машину, куди її завезли - сама не знала, хоча якусь адресу говорила. Постоявши на краю тротуару, прийняла єдине правильне для себе рішення...
Тепер болить голова, болить усе тіло, сльози течуть по щоках двома струмочками. Оксана застогнала, поворушилася на ліжку, намагаючись повернутися на бік, відчувши раптом нудоту. Перед очима забігали різнокольорові цяточки, дівчина застогнала голосніше, відразу з пелени, якою заслало очі, вибігли люди в білому, заметушилися навколо неї, почали голосно говорити, від цього біль зробився ще гострішим, руки торкнулося щось гостре, потім голка зайшла під шкіру, Оксана зойкнула, та вже знала - за кілька хвилин стане легше, вона засне, і разом зі сном прийде такий потрібний їй тепер спокій.
4.РИНОК "УНІВЕРСУМ"
ЗАВІТАЙТЕ ДО НАС!
ТУТ ВИ ЗНАЙДЕТЕ ВСЕ. Чого не знайдете - дзвоніть: 534-17-86
Людмилі важко було зрозуміти, якій інтерес у людей тинятися базаром просто так. Потенційних покупців чи просто тих, хто прийшов з певною метою, вона зустрічала дуже мало. В основному тут вешталися любителі, за виразом Оксани, торгувати таблом. Змерзлі продавці грілися гарячим чаєм чи кавою, яку розносили численні жіночки у старанно випраних білих фартухах. Своїми криками: "Гарячий чай, кава, капучіно, картопля смажена, гот-доґи!" вони дратували Людмилу так само, як у літню спеку - вигуки таких самих жіночок: "Пиріжки, біля-аші гарячі!". Продавці, звичайно, визначали бажаючих справді зробити покупку, та старанно відповідали всім, що скільки коштує, навіть починали говорити завчений текст, нахвалюючи товар і його порівняно невисоку ціну - ну справді на всьому базарі дешевше нема! Вони покладалися на щасливий випадок: раптом дядько у потертому на ліктях пальті витягне з кишені пачку грошей, які він старанно збирав кілька місяців, аби витратити їх тут, на базарі.
-Передноворічний розпродаж зимових кросівок спільного українсько-німецького виробництва буде тривати до кінця тижня! До уваги покупців: передноворічний розпродаж якісних зимових кросівок спільного українсько-польського виробництва продовжено до кінця тижня!
Колись у дитинстві вони з дівчатами любили мало не щодня після уроків заходити до галантереї і просто роздивлятися виструнчені на окремій полиці флакони та коробочки з дорогими парфумами. Вони уявляли, як все це пахне, а коли не знаходили якоїсь коробочки на своєму звичному місці - відразу починалися історії про те, хто і для кого ці парфуми купив. Зазвичай в уяві виникали красуні з іноземних модних журналів та каталогів, які
