Ти нікому не розкажеш - Олекса Мун (Alexa Moon)

— Софа? — тягне до неї руку, щоб схопити, але не може зрушити з місця. Його паралізувало.
Паніка пронизливим вереском б'є по вушних перетинках, так сильно, що зараз з вух хлине кров.

— Софа! — відчайдушно.

— Гей, Аріс? Ти в нормі? — звідкись, здалеку, до нього намагається достукатися голос рідного брата, але Аріс ніби оглушений. Контужений.

Силует дівчини здається настільки реалістичним, вся увага прикута лише до нього. Ось вона, простягни руку. Доторкнися. Не виходить.

Паніка пульсує вже по всьому тілу, атакуючи нервову систему. Зводячи з розуму своєю безвихіддю.

Як до тебе торкнутися?

Ніяк. — Виразно звучить у його голові.

Силует коханої починає розчинятися. Гарне обличчя тане так само швидко, як і з'явилося.

— Стій!

Нарешті вдається поворухнутися. Аріс різко подається вперед, намагаючись ухопитися за руку дівчини, але в пальцях залишається лише дим. Дим просочується крізь пальці, вислизаючи, даючи зрозуміти, що зараз він її втратить. Вже втрачає. Назавжди.

— До біса все! — підводиться з дивана і, хитаючись, у маренні йде до виходу.

— Аріс!

— Не чіпай його!

До неї…

Надворі глуха ніч. Тиша, нічого не ворухнеться. Аріс все ще хитаючись, прямує до свого авто і, забравшись на крісло водія, кидає короткий погляд на заднє сидіння. Там досі лежить дорожня сумка, яку він зібрав, щоб поїхати за Сонею.

Тоді не поїхав, а зараз точно поїде. Не розуміє, що з ним твориться, але почуття, що він її втрачає настільки відчутне і барвисте, що неможливо дихати, думати, жити.

Тільки до неї… за нею.

Їдучи на великій швидкості по трасі, перед очима бачив її личко. Дивом залишився живим. Дивом не попався патрульним. Заспокоївся лише тоді, коли опинився у дворі окремої п'ятиповерхівки.

На четвертому поверсі, на підвіконні у тьмяному освітленні, сиділа білявка. Вона зустрічала світанок. Хотілося приєднатися до неї.

На щастя ця отрута вже вивітрилася і здоровий глузд наказав не висовуватися.

Поклявшись собі, що більше ніколи в житті не прийме, хоч навіть найслабший наркотик, Аріс повертається до машини.

Хай там що, але з сьогоднішньої ночі хлопець зробив висновки.

Спасибі косяку за «відкриті очі».

Виявляється, її так легко втратити. А щоб цього не сталося, Аріс до кінця боротиметься за неї. Треба — буде ходити невидимою тінню. Потрібно — перегризе ковтку власному егоїзму і стане найдбайливішим хлопцем. Потрібно буде закриє її назавжди у своїй квартирі та вдаватиме, що нічого не сталося.

А зараз, він просто ляже спати й наступні два тижні не зводитиме з неї очей.