Падіння Янгола - Ірина Муза

- Ангелосе! Ти таку лайку дозволив собі? - суворо кажу я і хотіла протриматися до кінця фрази, але не втрималася, і реготнула раніше, мене від чогось дуже смішив зараз вираз його обличчя.

- Що? Я взагалі-то вже людина, мені багато чого можна! - усміхаючись відповів він

- Сью, - раптом став серйозним він і узяв мою руку в свою, я так само перестала сміятися, - Я хотів спитати тебе... ця дитина... це так вийшло, чи ти справді хотіла цього? Я просто бачив вас з боку і мені здавалося, що це все його дурман на тебе діє! Я хочу, щоб ти знала, що ти мені не байдужа і я, як можу, намагаюся допомогти тобі! - щиро сказав Ангелос і дивився на мене такими очима, що мені хотілося провалитися під землю. Напевно, так виглядає надія в моїх очах, коли я дивлюся на Деміана.

Я іноді дивуюся, наскільки він наполегливий у тому, що намагається мені допомогти, і я бачу, що бажання в нього це щире. Мене пригнічує тільки те, що схоже, він до мене відчуває більше, ніж симпатію. Навіть не знаю, що сказати йому...

- На початку так і було, я просто не могла йому чинити опір, але потім сталося неможливе... я закохалася... І я готова була віддати йому все, щоб він не попросив... але тепер я вагітна, і це змінює все. - вирішила сказати правду і бачу знову ці сумні очі, цей згаслий погляд. Я просто хочу бути чесною з ним.

- Ти справді закохалася? Знаючи, хто він такий і якими діяннями займався? - дивується Ангелос.

- Ангелосе, ось що ти хочеш від мене почути? Думаєш, я зараз щаслива? Закохатися в сина Сатани і завагітніти від нього? Ти взагалі хоч уявляєш, як мені зараз? Чи ти вже забув, що мене, схоже, хочуть убити Ангели і Демони? Я взагалі дивуюся, як залишаюся при здоровому глузді з усією цією ситуацією! - обурююся я наприкінці.

- Гаразд, вибач! Я просто шокований. Мені дико чути таке. І я розчарований, бо мені здавалося, що я зможу пізнати з тобою кохання. - відверто говорить він зі мною. Я так і думала.

- Вибач. І дякую тобі за все. - злегка посміхаюся

- Ти так говориш, ніби зібралася вже мене позбутися! Я все одно хочу допомогти тобі, чого б мені цього не коштувало, і я піду до кінця! - гордо заявляє він, а я йому ще раз дякую і він, знову побажавши мені на добраніч, залишає мене.

Я залишаюся наодинці зі своїми думками і намагаюся знову заснути. Сон мені зараз не завадить. Мені пощастило, і я змогла швидко заснути.

Прокинулася я знову в обід і була здивована, що Ангелос не став мене будити.