- Він чудово грає свою роль... А ще він дуже обережний... Все детально прораховує і не робить помилок. Він знає, що помилки будуть надто дорого йому коштувати, - відповідає Еш, уважно подивившись на мене. - І здається, все ж таки, одну помилку він зробив... Як тобі вдалося від нього втекти?

- Я… Я закрила його в кімнаті Ніори…

- Ах... Бабуся... Її бідне серце не витримало..., - сказав Еш.

– Як давно вона померла? – поцікавилася дівчина.

- Три роки тому, - відповів Еш.

- Але її тіло... Воно досі там, в кімнаті..., - з острахом сказала дівчина.

- Макс любив бабусю і не зміг відпустити… Він іноді з’являється тут і розповідає про свої подвиги та вчинки. Одного разу він прийшов до мене і повідомив, що за правильної температури можна висушити і зберегти тіло померлого… Тоді я й зрозумів яка доля спіткала мою бабусю. Але нічого не зміг вдіяти, щоб зупинити його чи щось виправити… Він - хвора людина… Сам собі на думці і ніхто не може передбачити подальші його дії!

- Але ..., - намагалася ще щось запитати Міа, але Еш її перебив.

- Стривай! Ти чуєш? - раптом сказав він, і Міа прислухалася до звуків навколо, але так нічого і не почула.

- Що… Що, я маю почути? - запитала дівчина злякано.

- Макс більше не тарабанить у двері…, - повідомляє він, і все нутро дівчини переповнює моторошний страх.

- О Боже, - кидає вона на видиху, розуміючи, що це означає. Макс вибив двері... Інших варіантів немає. Міа вже думала тікати, але Еш знову зупинив її.

- Допоможи мені вийти... Не залишай мене тут. Разом ми з ним упораємося… Я знаю, що робити? Я знаю вихід звідси! - раптом просить він і на мить Міа застигає.

Вірити йому... Це величезний ризик. Але він так багато розповів їй, був таким переконливим… Та й шкода його було.

А ще Міа розуміла, що не знає цих місць і, сама проти хворого, але сильно чоловіка вона нічого не зможе зробити. Удвох буде легше та безпечніше.

Так, дівчина боялася і розуміла, що дуже сильно ризикувала, адже цей чоловік міг виявитися ким завгодно... Але в неї не було іншого вибору. Рішення треба було ухвалювати зараз, і вона його ухвалила.

- Що мені робити?

- Там на стіні ключ…, - кидає він, показуючи пальцем у потрібному напрямку. Дівчина відразу шукає поглядом необхідний предмет і біжить до нього.

Сподобався роздiл?

Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно

$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });

Нема тексту? Правовласникам

Відгуки про книгу Відображення зла - Крістіна Жиглата, Атен-Фол (0)

Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua:

Господар міста - Крістіна Жиглата Чоловік на годину, або Ненавиджу 8 Березня! - Ялинка Ясь Вона підкориться мені - Олена Сашина Вітер у моїх руках - Христина Лі Герман Вільні стосунки з босом - Ольга Вісмут