Відображення зла - Крістіна Жиглата, Атен-Фол

 Міа витерла зі свого тіла чоловічу сперму, якою вона була заляпана на стегнах та на животі і ледве підвилася з ліжка. Голова була важкою та боліла.

 Одягнувши халат на оголене тіло Міа стрімголов неслася коридором старого будинку, майже нічого не помічаючи на своєму шляху. Їй лише по скоріше хотілося змити з себе сліди сорому, котрі хтось лишив на ній минулої ночі. Дівчина приймає теплий душ, неодноразово натираючи своє тіло цупкою губкою. І ось тепер коли Міа нарешті чиста, вона вирішує перевірити всі входи та виходи до помешкання. Дівчина вбралася в чистий одяг і була готова розпочинати власне розслідування. 

 Як і минулого разу нічого дивного Міа не помічала. Вікна наглухо зачинені на обох поверхах, а на дверях не було слідів злому чи навіть натяку про таке. Цього разу Міа вирішила перевірити навіть горище! Та й там нічогісінько підозрілого вона не побачила. 

 - Ні! Я більше тут не залишуся! А ні хвилини, - повторювала собі під носа Міа слова, які з кожною вимовою набирали впевненості. - Збираю речі і полишаю це місце. Ні! Навіть речі не буду збирати. Потім. В присутності поліції. Нехай правоохоронці займаються цим збоченцем, - розмірковуючи про дії на майбутнє говорила дівчина в голос. 

 Закінчивши обхід будинку дівчина знову повернулася до спальної кімнати для того, щоб забрати ноутбука та мобільний телефон. Обоє гаджетів виявилися розрядженими повністю та Міа навіть не збиралася під'єднувати їх до розетки. Вона запхала ноутбука до сумки, в якій дівчина постійно його транспортувала і хаотично прикидала дротами зарядних пристроїв. В іншу спортивну сумку Міа вмістила декілька речей денного гардеробу. Це були: джинси, пару теплих светрів та декілька легеньких суконь. Все! Пробігаючи повз невеликого, дубового столика у вітальні, дівчина відкрила нижню шухляду та дістала з відти ключі від свого авто.

 Сигналізація автомобіля видала три коротеньких, пискливих звуки. Даючи знати дівчині про те, що двері розблоковано. Міа кинула зібрані речі на заднє сидіння позашляховика, а потім вставила ключа в замок запалювання. 

 - Ну давай, давай вже! - зверталася Міа до свого залізного коня, який відмовлявся прокидатися. - Та заводься вже! - грізно повторювала дівчина та... 

Спроби запустити двигун виявилися марними. Розрядивши акумуляторну батарею Мії довелося лишити розпочате. Дівчина намагалася знайти інший вихід з важкої ситуації.  

 Прихопивши з собою відібрані раніше речі, вона попрямувала протоптаною стежиною, яка й мала привести до помешкання Еша. Дівчина проходила повз те місце, де ще вчора стояло авто Дерека, але його вже там не було. 

 - Ах ти ж наволоч! - промовила Міа. - Зробив свою справу і втік?  Втік як останній боягуз! Наволоч, наволоч, наволоч! Не навиджу! - кричала дівчина, порушуючи звуки ранкового лісу. Міа ще не відкидала теорії, що саме Дерек навідувався до неї в ночі і знущався над беззахисною дівчиною. 

 Міа звертає ліворуч по стежці і прискореними кроками рухається в бік помешкання новоспеченого товариша. Дівчина мала намір все розповісти чоловікові й цього разу нічого не приховувати. 

 "Треба було одразу сказати йому всю правду. Довіритися, відкритися. То тоді можливо б цього не сталося? Цей чоловік зумів би захистити мене! А я?... " - думала Міа в той час, коли прямувала до так званого рятівника. А ще дівчина думала про Дерека, шукаючи в голові пояснення його вчинкам. 

 Гілля колючого терену лишилося позаду, впустивши дівчину на подвір'я Еша. Поглянувши навкруги шукаючи надокучливого собаку, який міг з'явитися в будь яку хвилину, дівчина рухалася в бік бетонних східців дуже обережно та тихо. 

 Кілька хвилин Міа стукала в двері будинку та відчиняти надокучливій дівчині ніхто не поспішав. Вона навіть декілька раз прокричала ім'я чоловіка думаючи, що той десь неподалік прогулюється зі своїм чотирилапим другом.

Боячись того, що своїми діями вона потурбує стареньку, яка перебувала в середині будинку, Міа вирішила покинути чуже подвір'я. Перед тим, як зануритися до колючого паркану, дівчина обернулася з надією в очах на те, що чоловік все таки почув її та відчинив двері. Та ось тільки бажаного не сталося і розчарована Міа попрямувала назад. 

 Повернувшись до свого автомобіля дівчина робить ще декілька спроб запустити двигун. Та вони виявилися безрезультатними. До того ж акумуляторна батарея повністю розрядилася, даючи про себе знати червоною позначкою на панелі керування. 

 Міа приймає рішення почекати ще декілька годин біля свого будинку, а потім знову йти до помешкання Еша.