Відображення зла - Крістіна Жиглата, Атен-Фол
Після двох годин прогулянки, вітер посилюється, і Міа з Ешем вирішують повертатися назад. Еш проводить Мію до будинку і йде, дівчина ж одразу проходить в кухню і робить собі чашку гарячого чаю... Оскільки дуже сильно замерзла на вітрі, і хотіла зігрітися. Але варто їй було випити гарячого напою, як її тут же долає втома і хилить у сон.
Щільно закривши всі вікна та двері на замок, Міа прямує в душ. Після чого ледве встигає дійти до ліжка, практично вирубаючись на ходу. Як тільки голова Мії торкається подушки, вона відразу провалюється в глибокий сон... Сон, який знову повторюється...
За вікном вже темно.
А поруч із нею відчувається стороння присутність.
Міа відкриває важкі повіки і бачить, як над нею нависає масивна, чоловіча постать... Його сильні руки, якось дуже різко і грубо зривають з неї нічний комплект для сну, залишаючи дівчину оголеною. Але Міа не може зупинити його або чинити опір, тому що чомусь не володіє своїм тілом. Їй здавалося, вона не відчуває ні своїх рук, ні ніг, але все бачить і розуміє... Розуміє саме те, що чоловік поруч із нею справжній, і торкається він її по-справжньому... Не як уві сні.
Його долоні накривають груди дівчини і якось нетерпляче пестять, потім чоловік схиляється до Мії і цілує, залишаючи на її губах смак ледь відчутного алкоголю.
Усього кілька хвилин чоловік приділяє дивним ласкам, які відгукуються в тілі дівчини належним чином, після чого він розводить ноги Мії та розміщується між ними. Тоді дівчина вже розуміла, що відбуватиметься далі, і спробувала опиратися, але крім писку вона більше нічого не могла видавити.
Чоловік приставив головку свого члена до лона дівчини і проникнув у неї різким, глибоким поштовхом... Міа добре його відчувала, ще раз переконуючись у тому, що це не сон.
- Що... Ти... Ні..., - видавила вона, злегка піднявши руку, щоб відштовхнути від себе чоловіка, але вона була перехоплена на зап'ястя і задерта вгору над головою.
Чоловік почав активно рухатися в ній, важко дихаючи і втискаючи дівчину в ліжко. Міа то відчувала в собі чоловіка, то провалювалася в темряву, втрачаючи його чорний силует із виду.
Здавалося, її уява грала з нею в якийсь злий жарт, іноді дозволяючи їй все розуміти і бачити, а час від часу сумніватися в тому, що все, те що відбувається - реальність.
Незабаром, все це припинилося і наступного разу, коли Міа розплющила очі, то зрозуміла, що в ліжку знаходиться одна, а поряд вже нікого немає...
Тільки ось на тілі дівчини відчувалися ті ж самі сліди грубих поцілунків і ласок, а між ніг було неприємно липко і саднило….
