Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Бруно Шульц
Нещодавно прочитав Тент[551]; чудова книжка. Проблематика майже ідентична з тією, яку я вгадав у Фердидурке; але, може, дещо більш поверхова, ніж у Ґомбровича, бо суто інтелектуальна. Їжиковський[552] далебі є батьком польських експериментаторів. А водночас він безнадійно вплутаний у наївну, модерністську проблематику: істина й ілюзія, думка й чин, почуття й розум, боротьба з легкою поетичністю Молодої Польщі. Вся його велич заснована на доланні, на лапках. У тому, власне, визначення суті Їж[иковського]: людина з нескінченною перспективою лапок; як оті бляшанки, на яких намальований чоловік, котрий тримає бляшанку, на якій, тощо… А водночас на його прикладі найкраще можна впевнитися, що з подолання поганого мистецтва ще не народжується хороше мистецтво. Я не бачу, зрештою, тієї останньої інстанції, в ім'я якої він долає: він схожий на Мюнхгаузена, котрий витягає себе за перуку з трясовини. Отож останнім словом його філософії є хаос: бо що то за система, коли все удаване, коли реальність можна охопити поняттями тільки за допомогою грубого фальшування. Ту ж думку можна, зрештою, знайти в Ґомбровича, але він визволяє абсурд (для якого та думка дає йому виправдання) і чинить із нього щось позитивне, а Їжиковський спиняється на запереченні. Зрештою, слід бути дуже вдячним Іжиковському за відкриття політики душі, не слід, однак, ототожнювати того з фройдизмом, як дехто чинить: це щось прямо протилежне.
Що в Тебе чувати? Звичайно ж, Ти пишеш, щасливчик. Зі мною по-старому зле. Сиджу в Самборі по вуха, як у болоті. Тепер я трохи розрухався, пишучи цього листа, але неминуче знову зав'язну. Обіймаю Тебе й очікую на дуже швидку відповідь.
Твій
А. С.
[11 VII 1938]
33
Дорогий Бруно. Я досі Тобі не відписував, бо не було так дуже про що. Твоя порада написати працю про Їжиковського припала мені до смаку, але не знаю, чи він мені настільки близький, щоб я міг про нього сказати щось нове. Уже тиждень я намагаюся, проте не можу зосередитися. Я страшенно цікавлюся Месією[553]. Аби Тобі Твій внутрішній Бог дав якнайбільше сили й генія в ці великі миті. — До Парижа я би радив Тобі їхати лише в тому разі, якщо праця над Месією не зазнала б від того жодної шкоди. — Вже з'явився новий «Skamander». У ньому є Твоя стаття про Ґомбровича…[554], але моєї про Тебе катма[555]. Напишу до них знову із запитанням. На мій погляд, ця стаття, як на «Skamander», може, занадто алгебраїчна. Чекаю на швидку відповідь, зокрема, звістки про Месію. (Я ще раз прочитав Санаторій під клепсидрою. Ти даремно дав Останню втечу батька насамкінець. Це не зовсім репрезентативна річ). Обіймаю Тебе і чекаю новин.
Твій А. С.
P.S. Анатомія мозку в Мертвому сезоні[556] — геніальна.
Самбір, 19 VII 1938
[поштова листівка, дата поштового штемпеля]
34
Дорогий Бруно! Не знаю, чим пояснити Твоє мовчання. Ти призвичаїв мене до хутких відповідей, хуткіших, ніж мої, і в цьому відношенні я розпещений. Намагаюся тепер написати статтю для «Wiad. Lit.» про Тебе й Ґ[омбровича][557], мені на гадку спадає доволі багато ідей, але ще не скоординованих. Я вважаю, що про Тебе поки що не дав осяжної речі, натомість мій синтез Фердидурке (не всього Ґ[омбровича]) я вважаю повним — у наближенні. Зрештою, Тебе важче потрактувати. — Я почав нещодавно знову писати до «Chwili», і все, що мені на гадку спаде, — з фінансових причин. Хочу там умістити рецензію на Санаторій, але популярну, не глибоку. Що з Месією? Мені страшенно цікаво, чи Ти створив щось нове (в методі). Чекаю на негайну відповідь.
Твій
А. С.
Самбір, 25 VII 38
[поштова листівка, дата поштового штемпеля]
Від Зиґфріда Кракауера[558]
35
12 VIII 38
[поштова листівка]
Paris (17е), 3 Avenue Mac-Mahon
Телефон: Etoile 36—61
Вельмишановний Пане Шульце[559],
я намагався сьогодні вранці зателефонувати до Вас, проте, на жаль, Ваш телефон був постійно зайнятий. Чи підходить Вам завтра, в суботу — пізно пополудні? В такому разі, я пропоную Вам зустрітися завтра пополудні між 5.30 і 5.45 в Café de Versailles. Ця кав'ярня — якихось 10 хвилин від Вашого готелю — розташована навпроти Gare de Montparnasse, там, де rue de Rennes входить у Вокзальну площу. Щоб мене можна було впізнати, я триматиму зелену теку. (Було б доцільно не сидіти надворі, а зустрітися всередині кав'ярні). Якби Ви не змогли, прошу зателефонувати мені завтра вранці між 8 і 8.30 — не пізніше! — або одразу вранці надіслати мені пневмопошту. Зрештою, Ви можете мені ще зателефонувати між 1—2 пополудні.
З дружніми вітаннями.
щиро З. Кракауер
Від А. Ґрунбаум
36
23 rue de Imbergérs, Sceaux. (Seine)
25 [3] 1939
Шановний Пане!
Дуже перепрошую, що досі не дала відповіді у справі перекладу[560]. Я отримала Вашого листа в період повені роботи (я попереджала про це пана Сандауера і просила надіслати мені невеличку новелу під час свят Божого Різдва).
Сьогодні надсилаю Вам один примірник перекладу і прошу хутко відіслати мені його з можливими правками. Що стосується вміщення його в N[ouvelle] R[evue] F[ranęaise], то відповідь я отримаю тільки на початку наступного тижня, проте сподіваюся, що це вдасться здійснити. Звісно, я негайно Вам про це повідомлю.
Теперішню мою адресу подаю нижче.
Від 1 до 16-го прошу писати мені на адресу: Hôtel de la Truité Mouthe (Doubs). Якщо Ви хочете, щоб я ще щось переклала французькою мовою, прошу надіслати мені польський текст, якщо можна, під час великодніх канікул. У той період я зможу зробити переклад д. хутко.
З виразами поваги.
А. Ґрунбаум
Від Андре Ж. Ротґе
37
Париж, 5 VII 1938
Пане Бруно Шульц[561],
підсумовуючи нашу розмову, підтверджую, що резервую для Вас на виставку Ваших малюнків залу на партері від 1 до 13 XI 1938 за виняткову плату тисячу шістсот франків (1600 фр.). Прошу конче якнайшвидше надіслати мені ту суму для остаточного підтвердження резервування.
Прошу прийняти, дорогий Пане, запевнення в моїх щирих почуттях.
Андре Ж. Ротґе
Від Еґґи ван Гаардт[562]
38
Дорогий Бруно —
не дивуйся нашому мовчанню, яке зумовлене моєю та Єжи гарячковою
