Похід українських армій на Київ-Одесу 1919 - Микола Капустянський

Цікаво, що обидві сторони одночасно готуються до активних чинів і питання полягало поперше в тому, хто раніш почне, подруге, хто сильніш і болючіш ударить.

Наступ большевиків. Бої 18.VI. Сх. ч. 15.

18 червня большевики кидаються в атаку на Волинську групу; після гарячого бою вони прорвали фронт в районі Базалії, зім'яли частину Північної дивізії, і Волинська група відкотилася далеко на південний схід, зачепившися верстах у 8 на північний захід від ст. Чорний Острів. Група зазнала великих втрат і стала мало стійкою. За звідомленням командувача групою, «Волинці виявили останнє бойове зусилля, краща дивізія Північна є майже небоєздатна».

Командувач групи С.С., з огляду на сильну загрозу його лівому флангові та тилові, загинає лівий фланг від Волиця. Йодко фронтом на північний захід і підтягає резерву ближче до району Чорного Острова, переправи ж на р. Случ на схід від Волиця Йодко міцно тримає в своїх руках.

Ситуація на Староконстантинівському, Жмеринському і Могилівському напрямках.

Наш наступ з району Староконстантинів і Красилів не відбувся, бо 8 дивізія не тільки не зосередилася в показаному їй районі на ранок 18-го, а навіть не давала про себе майже 2 добі жадних відомостей; тільки пізно увечері 18.VІ. 8 дивізія з'явилася на р. Случ, на південний схід від Староконстантинова.

Диверсія кінного дивізіону Бориса (С.С.) мала деякий успіх, він зруйнував частину залізничої колії на північ від Староконстантинова.

9-та дивізія спочатку взяла Староконстантинів, але потім було її звідти вибито.

У Жмеринському напрямку знову почалося пожвавлення (6-а дивізія захопила з боєм у большевиків бронепотяг «Гандзю»).

3-я дивізія наступає від Нової Ушиці, б'є під Вербовцем большевиків і захоплює 5 кулеметів, 200 полонених та інші трофеї; але отаман Божко, що теж наступав на Бар, під загрозою обходу з флангів поспішно і в великому неладі вiдходить далеко назад і лишає відкритим важливий узол Єлтушків, який і захоплюють большевики.

Вислід.

Таким чином, обставини взагалі погіршали.

1) Прорив на фронті Волинської і дальше просування большевиків у випадку успіху, приводили до захоплення ними Чорного Острова і виходу на глибокі тили С.С. і Запоріжців.

До того ж і Волинська група майже вийшла з гри.

2) Наступ нашої маневрової групи не тільки запізнився, але на даний момент не відповідав обставинам.

3) Друга дивізія мала неуспіх і поставила в ризиковне становище Удовиченка, бо з Єлтушкова йде просто дорога на Нову Ушицю, в тил 3-ій дивізії.

Заходи командування.

Командування вирішає:

1) Ліквідувати прорив на фронті Волинської групи.

2) Відтягнути тимчасово в Нову Ушицю висунуту на схід 3-ю дивізію.

На лівий фланг С.С. пересунено 7-у Запорізьку дивізію в розпорядження отамана Коновальця, на нього покладено завдання, утримуючи переправи на р. Случ, перейти в контратаку в загальному напрямку на Купіль з метою відкинути большевицьку групу, що йшла в обхід. Полковнику Сальському 8 і 9 дивізіями провадити далі наступ на Староконстантинів, щоб не дати большевикам змоги перекинути свої сили на південний захід в район обходячої колони.

3-ій дивізії головними силами відійти на Нову Ушицю, звідки розпочати наступ на Котюжани більш північнішими шляхами і допомогти другій дивізії знову захопити Єлтушків.

Бої 19.VI. Сх. ч. 15.

19 червня бої виникають з новою силою на цілому фронті груп С.С. і Волинської, яка після бою, відходить в неладі на південний схiд, відкриваючи залізничу колію Війтівці-Чорний Острів большевикам щастить захопити ст. Війтівці-Наркевичі і наблизитися на 3-4 верстви до Чорного Острова.

Деякий опір їм роблять стійкіші частини Волинської групи та охоронна сотня Штабу Дієвої Армії, але перехід одного куріня Північної дивізії на сторону большевиків вкрай деморалізує цю групу.

Далі на північ вони успіху не мають, зіткнувшися із 7-ю Запорізькою дивізiєю, що вже зосередилась на чотирнацятий час в зазначений їй район (Пахутинці-Ставчинці). Також був неуспішним наступ большевиків і на лівий фланг групи С.С.

Зустрічні бої 20.VI. і 21.VI.

20.VI. лівий фланг С.С. і 7-а Запорізька дивізія переходять в контрнаступ на широкому фронті від Миколаєва до Чорного Острова. Зав'язуються зустрічні бої з большевиками, що були спробували розвинути свій успіх в бік Миколаїв-Чорний Острів. 21.VІ. бої ще тривають. Наслідком цих боїв нам удалося розгорнути свій лівий фланг і завдати большевикам тяжких втрат, особливо на північний захід від Чорного Острова. Наше ударне крило просунулося наперед на 3-4 верстви.

Таким чином, ситуація на лівому флангові надвечір поліпшала. Ми відборонили Чорний Острів і Миколаїв і потиснули ворога трохи назад. Остаточно ж большевиків зломити не повелося.

Велику ролю в цих боях відограла 7-а дивізія.

Наступ 8-ї Запорізької дивізії, підтриманої частинами 9-ї Залізничої дивізії на Староконстантинів ще наслідків не дав, на Жмеринському ж напрямку під Деражнею ще точилися уперті бої.

Тому командування видає розпорядження про зосередження 8-ї Запорізької дивізії за річкою Бужок в с. Заруддя у свою резерву, щоби мати змогу у випадку скрути підтримати групу С.С. або 6-у Запорізьку дивізію.

До Штабу Армії 21 червня приїжджає Головний Отаман Петлюра, а також командувачі груп С.С. і Запорізької. На нараді у Начальника Штабу ухвалено: підсилити через виділення з запорізьких частин Жмеринського напрямку 7-у Запорізьку, дивізію двома полками піхоти з кіннотою і гарматним дивізіоном і чинити далі рішучі операції проти західньої большевицької групи (Таращанської дивізії).