Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями] - Єжи Фіцовський

Освітянське керівництво додає Шульцові у 1937/1938 навчальному році 5 навчальних годин на тиждень у жіночих середніх школах ім. королеви Ядвіґи та ім. Ожешко у Дрогобичі.

Жовтень. Клопотання Пінета про закордонне видання Цинамонових крамниць закінчилися невдачею. Італійські видавництва, до яких він звертався (Bompiani, Hoepli, Mondadori), не виявили інтересу до пропозиції.

Шульц закінчив написання новели Die Heimkehr обсягом близько 30 сторінок машинопису, тематично близької до оповідання Санаторій Під Клепсидрою. Цей твір було написано німецькою, щоб його змогли помітити на ширшому форумі, «позаяк тепер я думаю постійно про переклад на якусь із європейських мов». Новелу не опубліковано, рукопис пропав.

Листопад. Читання роману Вітольда Ґомбровича Фердидурке. «Мої останні дні проминули під разючим, приголомшливим враженням, яке справила на мене книжка Ґомбровича. […] Я ставлю її як духовний подвиг поруч із такими явищами, як Фройд або Пруст».

У видавництві «Rój» виходить Санаторій Під Клепсидрою.

Упродовж року з'являються, переважно на сторінках «Wiadomości Literackich», рецензії на видавничі новинки творів польської та іноземної літератури:

Три перекладні романи — Йоган Боєр, Бурлакування; Йо ван Аммерс-Кюллер, Князь Інкогніто; Ерік Ебермаєр, Справа Клазена («Wiadomości Literackie» № 2);

Книжка про кохання — Тадеуш Бреза, Адам Ґривалд («Tygodnik Ilustrowany» № 3–4);

Отава Жіоно — Жан Жіоно, Отава («Wiadomości Literackie» № 5);

Роман про сільського кюре — Жорж Бернанос, Щоденник сільського кюре («Wiadomośсі Literackie» № 18);

Чорні ангели Моріака — Франсуа Моріак, Чорні ангели («Wiadomości Literackie» № 19);

Леонард Франк, Товариші снів («Wiadomości Literackie» № 22);

Біля спільної мети — Чужинка М. Кунцевичевої та Серце моєї матері Карін Міхаеліс («Pion», № 35);

Ірена Немировська, Кар'єра («Wiadomości Literackie», № 38);

Анж Зайдлер, Париж. Готель над Красним Сонцем («Wiadomości Literackie», № 38);

Іво Андрич, Новели («Wiadomości Literackie» № 38).

1938

Січень. Доповідь Шульца про Фердидурке Ґомбровича у приміщенні Спілки польських письменників у Варшаві.

Лютий. Стаття Артура Сандауера про творчість Шульца і Ґомбровича Школа міфологів («Pion» № 5).

Єврейський маляр Натан Шпіґель, член лодзької мистецької групи «Start», переконує Шульца відвідати Париж і влаштувати там виставку малюнків.

Березень. Зростає пригніченість Шульца, пов'язана з розвитком ситуації в Німеччині, аншлюсом Австрії, захопленням Чехословаччини Гітлером, зростаючими симптомами антисемітизму.

Квітень. Через знайому особу, яка виїжджала до Швейцарії, Шульц передав Томасові Маннові свою написану німецькою новелу Die Heimkehr в оправленому машинописі з ілюстраціями та лист до німецького письменника (у спадщині Манна не знайдено ні новели Шульца, ні листа).

Тижнева поїздка до Львова, зустріч із Деборою Фоґель, малярем Єжи Янішем і письменником Мар'яном Промінським.

Травень-червень. Планування мандрівки до Франції, формальності, пов'язані з виїздом, які допомогли залагодити варшавські приятелі і знайомі, клопотання про валюту й пільговий паспорт.

2 серпня Шульц, якого Марія Хазен спорядила паризькими адресами та рекомендаціями до різних осіб у Франції, виїжджає, забравши з собою близько ста малюнків, сподіваючись зав'язати в Парижі мистецькі контакти та влаштувати виставку. Він обирає довшу й дорожчу дорогу через Італію, щоб оминути гітлерівський Третій Райх. Париж у період відпусток спорожнів, чимало осіб, з якими він хотів зустрітися, були відсутні (ск. Жуль Ромен). Шульц знаходить тимчасову опору в контактах із Жоржем Розенберґом, братом Марії Хазен, та Луї Лілем, знайомим малярем. Від запропонованої йому торгівцем Андре Ж. Ротже виставки у період з 1 до 15 жовтня в паризькій галереї Фобур Сен-Оноре відмовився через вимогу сплатити 1600 франків, чого не дозволяв його скромний бюджет. Шульцові вдається відвідати музеї, зустрітися зі скульптором Наумом Аронсоном, який прийшов у захват від його малюнків. Аташе з питань культури польського Посольства, поет Ян Лехонь (ентузіаст письменства Шульца) був відсутній у Парижі, отож Шульц не міг очікувати на жодну допомогу з боку польської установи.

26 серпня повертається до Дрогобича.

Листопад. Шульц відзначений Золотим Лавром Польської Академії Літератури.

Упродовж року Шульц опублікував у періодичних виданнях:

Комета — оповідання («Wiadomości Literackie» № 35);

Еґґа ван Гаардт — фейлетон, текст якого Е. Гаардт задля самореклами сфальсифікувала за допомогою незграбних дописок і переробок («Tygodnik Ilustrowany», № 40);

Фердидурке — розлогий аналіз роману Ґомбровича («Skamander» № 96–98);

Батьківщина — уривок літературної прози («Sygnały», № 59).

Психічні депресії, в які Шульц впадав із неоднаковою напругою та різною частотою, в 1938 році значно посилилися під впливом особистих труднощів, невдач, життєвих поразок, виснажливої роботи в школі й дедалі гіршого політичного становища.

1939

На порозі року депресія Шульца почала набувати майже паралізуючих масштабів. У листах до приятельки він пише: «Я в сильній депресії, цим разом навіть не лише моральній, а в якомусь занепаді всієї моєї істоти. […] Чи знаєш ти у Варшаві доброго невропатолога, який би погодився лікувати мене безкоштовно? Я абсолютно хворий — якийсь розлад, якийсь початок меланхолії, розпач, смуток, відчуття неминучої поразки, неодмінної втрати… Треба було би порадитися. Але я не вірю в лікарів».

Березень. Пані А. Ґрунбаум, яка мешкає у Франції, погоджується на пропозицію перекласти французькою оповідання Серпень із тому Цинамонові крамниці. Свій переклад вона надіслала Шульцові, прохаючи про згоду й можливі правки. Врешті її переклад дискваліфікував Йозеф Рот, австрійський письменник, який перебуває в еміграції в Парижі. Рот доручив зробити новий переклад усієї книги Цинамонові крамниці Савлові Фришманові, але той, отримавши дозвіл на переїзд до Палестини, покинув роботу над перекладом.

Квітень. Поет Еміль Зеґадлович відвідує Шульца у Дрогобичі.

У Трускавці біля Дрогобича зустріч із Налковською. В парку Шульц читає їй із рукопису свій новий есей про літературну критику — за оцінкою Налковської, «цілком слушний, а поза тим сповненний розкішної інтелектуальної вишуканості» (текст загубився).

Перед початком Другої світової війни Шульц іще встиг помістити у журналі «Skamander», № 108–110, свою останню прижиттєву публікацію Софія Налковська на тлі свого нового роману.

Червень. Відповідаючи на запитання анкети «Wiadomości Literackich» «У майстернях польських письменників і вчених», Шульц повідомив, що завершує книжку, яка складається з чотирьох великих оповідань. Ці твори пропали.

1 вересня. Напад Німеччини на Польщу. 11 вересня німецькі підрозділи увійшли до Дрогобича, негайно вчинивши перші вбивства й акти звірства щодо місцевих євреїв.

24 вересня німецькі війська відступили з Дрогобича й околиць, поступившись місцем підрозділам Червоної Армії. Дрогобич опинився на території, адміністративно включеній до Української Радянської Республіки. У нових обставинах сталінського терору, масових депортацій до таборів сотень тисяч мешканців цих територій, Шульц не має жодних шансів як письменник і митець, а має тільки вищі шанси фізичного виживання, ніж мешканці територій, окупованих німцями, та надію залишитися у рідному місті. У нього також залишається змога продовжити вчительську працю в совєцькій школі.

Бруно Шульц

1940

Рішенням нової влади Шульца включають до однієї з місцевих виборчих комісій, які організують