Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Геть сніг дощі з асфальту змили чисто, І кригою Дніпро лежить лиш скутий. Дерева якось додали в об’ємі, Хоч, як належить, ще гілки всі голі, Та весняну виспівують вже тему Горобчики й синички на тополі. І небо нині теж якесь високе, А вчора хмари неслись зовсім низько… Ну й що, що лютий, а в душі неспокій Вже весняний… Весна ж бо зовсім близько! «Туманом знову все повито…»
Туманом знову все повито. Парк – як із мушлі виглядає. І сніг, відлигою зігрітий, Щось дуже швидко осідає. Простори вулиць поступово Водою повняться, мов ріки. І піднімає місто знову Туманом склеєні повіки. По-іншому і буть не може. Були відлиги всі віки. Отож і ллють щасливі сльози Від снігу звільнені гілки. «Блукає знов зима одна…»
Блукає знов зима одна В нічних просторах білосніжних. На перший погляд, навіть ніжних, Коли стоїш біля вікна. Коли милуєшся отим, На склі, морозним візерунком Як споконвічним подарунком Засніжених холодних зим. Красиве все, як уві сні! Й зима, мабуть, – це те, що треба. З морозом, снігом, синім небом… Та я щасливий навесні. «А ночь такая лунная и тихая такая…»
А ночь такая лунная и тихая такая… Зима уже не юная, однако молодая, Еще довольно стройная и хороша лицом, Постель вновь стелет белую для ночи с морозцом. Разглаживает складочки, чтоб мягкою была,
Туманом знову все повито. Парк – як із мушлі виглядає. І сніг, відлигою зігрітий, Щось дуже швидко осідає. Простори вулиць поступово Водою повняться, мов ріки. І піднімає місто знову Туманом склеєні повіки. По-іншому і буть не може. Були відлиги всі віки. Отож і ллють щасливі сльози Від снігу звільнені гілки. «Блукає знов зима одна…»
Блукає знов зима одна В нічних просторах білосніжних. На перший погляд, навіть ніжних, Коли стоїш біля вікна. Коли милуєшся отим, На склі, морозним візерунком Як споконвічним подарунком Засніжених холодних зим. Красиве все, як уві сні! Й зима, мабуть, – це те, що треба. З морозом, снігом, синім небом… Та я щасливий навесні. «А ночь такая лунная и тихая такая…»
А ночь такая лунная и тихая такая… Зима уже не юная, однако молодая, Еще довольно стройная и хороша лицом, Постель вновь стелет белую для ночи с морозцом. Разглаживает складочки, чтоб мягкою была,
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: