💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Поезія » І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Затих, как будто в покаяньи, Уйдя от света глубже в тень. И город стал внезапно тише, Спокойней как-то, чем всегда. Сыпучий снег с высокой крыши Стекает струйкой, как вода… Такое умиротворенье, Тишь и спокойствие в душе. В вечерний час свой день Крещенья Готов покинуть нас уже. «Отгремели ночные гулянья…»
Отгремели ночные гулянья, Старый год уже выпит до донца… Новый год, оправдав ожиданья, Утром брызнул расплавленным солнцем. В небе, так не по-зимнему синем, Тонет взор, проникая в глубины… Даже стекла украсивший иней Нынче вовсе не белый, а синий! По пушистым от снега деревьям Бродят солнца веселые блики. Мир вчерашний, усталый и древний, Засверкал юным радостным ликом. Дай-то Бог радость юную эту Сохранить ему в буднях бредущим, Чтоб дарить по утрам лучик света Нам все дни в нашей жизни грядущей. «Невесомо кружатся снежинки…»
Невесомо кружатся снежинки, И не падают вниз, а летят. Город в белой задумчивой дымке. Снеголет нынче, не снегопад. Как-то стерлись заботы, тревога, И ты бег стишь, родная! Внутри… Ну и что, что торопит дорога, А ты стань и… на снег посмотри! Ну, подставь под снежинки ладошку, Пусть они покружатся над ней. И в души помутневшем окошке Сразу станет заметно светлей. И откроются новые дали, Что еще не совсем нам видны. Снег летит, чтобы мы наслаждались Зимним чудом… Пока, до весны. «Морозний вітер обпікає…»
Морозний вітер обпікає В вечірню цю січневу пору І люто сніг сухий змітає Зі
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: