💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Поезія » Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій

Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій

Читаємо онлайн Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій
По бою було. Крик затих І стріли притихали, Той вмер, а той остав в живих, Ті ранені конали. Пришитий кулею лежав Син країв із узгір’я, — При ньому друг його кричав — Оба сини Підгір’я. – Вмираю, каже – каже він — Тебе і світ прощаю — На смерть мені не вдарить дзвін, До тебе просьбу маю. Візьми сопілку і заграй, Заграй мені востаннє, Хай ще присниться рідний край І молодість-кохання. І друг схиляється над ним, Сопілочку виймає — Дрожачим голосом, сумним, Тужливу нуту грає. І бачить ранений в півсні Усю свою родину, — І Прут, і гори, і ліси — І луг, і полонину. Сопілка плаче, то рида, Пестить, лестить, лікує, — Він слуха, слуха, завмира І болю вже не чує… Товариш нагло гру урвав І дивиться тривожно: – Ти спиш, Василю? Ах! Сконав За долю люду свого. Ярослав Ярославенко

Український композитор, хоровий диригент і громадський діяч Ярослав Ярославенко (справжнє прізвище Вінцковський) народився 30 березня 1880 року в Дрогобичі. Його батько – професор Львівської гімназії, український письменник і громадський діяч Дмитро Вінцковський народився на Тернопільщині. Про нього в одному з листів згадав І. Франко як про одного з тих товаришів, які допомогли йому прилучитися до літературної діяльності. Ярослав від природи був обдарованою дитиною і мав потяг до творчості. У 1886 р. пішов навчатися до української школи у Львові й показував відмінні успіхи в навчанні. Вже у 1889 р. почав брати уроки гри на фортепіано, але через два роки через відсутність коштів у батьків змушений залишити ці заняття.

З 1892 р. майбутній композитор брав уроки музики у професора Мар’яна Пігня – вивчав гру на фортепіано, техніку хорового та вокального співу. Одночасно навчався в гімназії.

Восени 1898 року Ярослав вступив на інженерний відділ львівської політехнічної школи, де успішно навчався і в 1904 році отримав диплом інженера шляхів. Одночасно навчався у Львівській консерваторії (1898–1900), а ще був активним учасником громадського життя.

У 1894 р. у Галичині виникло спортивне товариство «Сокіл». 27 жовтня 1898 року Я.Вінцковський вступив до нього. В 1900 р. разом зі своїм вчителем Г.Врецьоною ввійшов до складу старшини товариства. Будучи писарем «Сокола», вів ретельний облік засідань старшини товариства, реєстрував навіть запізнення. Відомо, що він вносив між старшину українські настрої, наприклад, почав писати протоколи без російського «ы» та твердих знаків. А ще він був вчителем у школі вправ, де навчав дітей спортивних ігор. Серед його учнів у цій школі в 1900 р. були діти І.Франка – Тарас, Петро та Андрій.

Відгуки про книгу Нам воно святе! Пісні січових стрільців - Михайло М. Маслій (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: