Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
И под луной страдает ночь теперь, Купившись дня фальшивым обаяньем. Какой подлец! Захлопнув ветром дверь, Он даже не сказал ей «До свиданья!» «На полке узенькой вагонной…»
На полке узенькой вагонной Сегодня ночь я коротаю. Вагон на стыках перегонов — Как утлый челн в волнах качает. Колес привычная морзянка Не вызывает интереса… Поспать бы надо… Спозаранку Я повстречаюсь вновь с Одессой! Под сводом гулкого вокзала Воскликну так, чтоб слышать эхо: «Ну, что, родная, ожидала? Так вот он я, уже приехал!» Она же, радостно-красива, Плеснув рассветною волною, Шепнет мне на ухо стыдливо: «Я рада встретиться с тобою». «Після усіх одеських різносолів…»
Після усіх одеських різносолів, А їх, повірте, більш ніж вистачало, Приїхавши додому, сів до столу Й дістав із морозилки кусень… сала. У чарку хлюпнув ту, що «оковита», Ковтнув і побажав вам, друзі милі, Щоби були успішні цілковито Усі, хто нині на «Зеленій хвилі». «Сегодня ночью будут падать звезды…»
Сегодня ночью будут падать звезды, Огромное количество огней… Найди одну, хоть это ночью поздней, И проследи путь до земли за ней. И загадай желанье до паденья, Одно из тех, что ты хранишь в душе. Исполнится, вне всякого сомненья! Вернее… исполняю я уже. «Мо’, по життю я отакий невдаха…»
Мо’, по життю я отакий невдаха, Бо в пошуках дороги до мети Чомусь не мав второваного шляху, Хоч довелось чимало вже пройти. Все якось так: то гори, то яруги, То голий степ, а то трясовина…
На полке узенькой вагонной Сегодня ночь я коротаю. Вагон на стыках перегонов — Как утлый челн в волнах качает. Колес привычная морзянка Не вызывает интереса… Поспать бы надо… Спозаранку Я повстречаюсь вновь с Одессой! Под сводом гулкого вокзала Воскликну так, чтоб слышать эхо: «Ну, что, родная, ожидала? Так вот он я, уже приехал!» Она же, радостно-красива, Плеснув рассветною волною, Шепнет мне на ухо стыдливо: «Я рада встретиться с тобою». «Після усіх одеських різносолів…»
Після усіх одеських різносолів, А їх, повірте, більш ніж вистачало, Приїхавши додому, сів до столу Й дістав із морозилки кусень… сала. У чарку хлюпнув ту, що «оковита», Ковтнув і побажав вам, друзі милі, Щоби були успішні цілковито Усі, хто нині на «Зеленій хвилі». «Сегодня ночью будут падать звезды…»
Сегодня ночью будут падать звезды, Огромное количество огней… Найди одну, хоть это ночью поздней, И проследи путь до земли за ней. И загадай желанье до паденья, Одно из тех, что ты хранишь в душе. Исполнится, вне всякого сомненья! Вернее… исполняю я уже. «Мо’, по життю я отакий невдаха…»
Мо’, по життю я отакий невдаха, Бо в пошуках дороги до мети Чомусь не мав второваного шляху, Хоч довелось чимало вже пройти. Все якось так: то гори, то яруги, То голий степ, а то трясовина…
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: