Кайфологія - Павло Петрович Коробчук

тієї шизофренічки що підсіла до мене в метро рукою вона гладила повітря і я прочитав що у повітря є волосся і плечі що у повітря є терміни і поняття що у повітря є родинні зв’язки зі словами адже ми дихаємо шизофренічка: присутня тільки під своєю мовчазною шкірою тільки до себе як до Бога вона промовляє себе і своє ім’я і повторює його ніби перебирає вервицю зі своїми іменами кожне з яких протискається за лінію горизонту як у двері вагона з написом «Не притулятися» і ландшафт зрушує з місця не оголошуючи наступної станції я хотів відгукнутися але не знав імені шкіри шизофренічної дівчини мені не вистачає імен тому я всиновлюю підкинутих мені не вистачає імені тому бережу кожне підкинуте всевишні брокери 
з часом звикаєш з боку сприймати розвиток гри, не відриваючи погляду від перспектив і порад. якщо всевишні брокери не починають за тебе торги, це зовсім не значить, що ти не із вищих пород. всьому свій час – промовляють зруйновані нирки, провидці й статисти. простір триває зліва направо, ніби письмо. щоразу пригадую, щойно лишаєш мене поміж стегнами міста, що ми серед цього письма у нікуди собі висимо. наші тіла витриваліші за більшість проявів смерті. тикаю їй свій середній палець – це виліковує нежить. хтось регулярно зшиває дірки на моєму светрі, хтось із всевишніх брокерів пильно за мною стежить. старість?!)))
ти можеш померти молодим але від старості старість починається там де мудрість плутають з немічною втомою любов холоне як мамонт у льодовику стає профнепридатною але й далі називається любов’ю ніхто не несе кримінальної відповідальності за підміну поняття жаги на щирість пристрасті на довіру кати докладають в рушницю додаткову кулю за кожну зраду і стоять незворушно вичікуючи моменту як монашки з фалоімітаторами у тайниках як порядні сім’янини з коханками у кількох столицях як хамелеони – набувають кольору твого життєвого древа старість може бути і місцем і часом і подією і територією і покликанням