Кайфологія - Павло Петрович Коробчук

секс по телефону
їй не обов’язково було працювати у сексі по телефону, щоб зрозуміти, наскільки ця робота потребує психологічного таланту – напруга дзвінків спалює серце, як під плафоном електрична напруга спалює розпечену лампу. як наважитися після цього бруду на нормальні стосунки? тіло пересихає з рівня ріки до рівня струмка, коли, засльозена і нічна, кладе на дзеркало руки, бо безсила розбити дзеркало кожна рука. вона розуміє, що, наприклад, робота у морзі – ще не причина сприймати живих людей, як ходячі трупи, але, як дивитися в очі знайомим мужчинам після нічної зміни завчених стогонів й збудливих тропів? вміння емоційно відсторонитись дозволяє легше виконувати функції. у мистецтві, як і в сексі по телефону, це відрізняє професіонала від аматора, але як на роботі стриматись, якщо у трубці вона впізнає голос рідного брата, який вимагає аналу? вона подумала, чому її не може розбити дзеркало? сиділа мовчки і трубка спускалася тілом. розпечене серце під стемнілим плафоном плакало. на вулиці сутеніло. косяк чорноморської риби
я питаю тебе, я тебе запитую: якщо я живу, значить, це комусь потрібно, правда? отже, рівень потрібності переважає? може, комусь необхідна моя нирка і тому він не хоче, щоб я помирав, поки її для нього не виріжуть лікарі? може, хтось хоче вкрасти мої перстні чи сережки, але ж грабіжник не хоче моєї смерті. може, хтось хоче привласнити мою смерть, як сережку чи нирку? бідна чорноморська риба, як бідна африканська шкіра, на світ часто народжуєшся так, ніби ти вже померла, а тебе навіть нікому похоронити. плачеш. і отямлюєшся тільки у своїх сльозах, вони стають єдиним доступним способом. хтось розуміє себе в подорожах, і часто через подорожі розуміє, що квартира, яку ти винаймав – найкраща подорож, хтось знаходить себе у книжках – іноді навіть у своїх, а от бідна чорноморська риба – у чому, крім сліз?