Свіжі відгуки

23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер

19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер

15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна

21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт

9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Київські контури. Вибрані вірші - Аттіла Могильний
Читаємо онлайн Київські контури. Вибрані вірші - Аттіла Могильний
часом, нині — наче з золота вирізьблені різкими лініями цього літа палкого. Так раптово торкнулося нас щемливе відчуття рідного по крові, по духу, по силі. Бачиш, мовчимо перед цим днем, коли наші руки зустрілись і ми відчули себе єдністю. 2. «З кохання виходимо…»
З кохання виходимо в місцях нашого дитинства — запах суниць і все, що розчинилося в дзвінкому переливі кольорів. 69-й маршрут довозить нас до цих вулиць, переплетених із небом та сонцем, і ми ще не знаємо, що дуже скоро, озирнувшись назад, побачимо світ, наповнений димом і музикою. Пізніше ми скажемо: рік, коли багато людей пішло з міста і ми залишилися між собою. Місто, охоплене вогнем. Місто, охоплене пристрастю. Місто, яке прокидається. Хіба його можна написати так само, як хіба можна написати сонце або тих далеких, напівзабутих друзів з прозорих суничних галявин нашого кохання. 3. «Таке пекуче сонце…»
Таке пекуче сонце ще ніколи так не випалювало цей безкрайній степ дахів, вулиць і колій. Голоси долинають пісень нетутешніх про світ, де білі лінії мармуру оздоблюють селища цегляні, наповнені квітами, виноградом і шумом прибою, наче плескіт незримий хвиль підступає до веж рудуватих спекотного слов’янського пограниччя. Дощі упали на місто, як тачанки на Знам’янку, — бачиш, гілля дерев і мул застелили хідники, бачиш, як разом з останніми краплями летить на місто барвисте світло і в його потоках тверді постаті людей — друзів, дітей, коханих. Місто наше, дерево наше самотнє на обрії, сьогодні пульсує наша кров каламутна, степова, полків половецьких, полків касозьких, полків слов’янських. 4. «У віршах залишиться…»
У віршах залишиться музика, що супроводжувала нас в дорозі і в коханні, залишаться обличчя друзів,
З кохання виходимо в місцях нашого дитинства — запах суниць і все, що розчинилося в дзвінкому переливі кольорів. 69-й маршрут довозить нас до цих вулиць, переплетених із небом та сонцем, і ми ще не знаємо, що дуже скоро, озирнувшись назад, побачимо світ, наповнений димом і музикою. Пізніше ми скажемо: рік, коли багато людей пішло з міста і ми залишилися між собою. Місто, охоплене вогнем. Місто, охоплене пристрастю. Місто, яке прокидається. Хіба його можна написати так само, як хіба можна написати сонце або тих далеких, напівзабутих друзів з прозорих суничних галявин нашого кохання. 3. «Таке пекуче сонце…»
Таке пекуче сонце ще ніколи так не випалювало цей безкрайній степ дахів, вулиць і колій. Голоси долинають пісень нетутешніх про світ, де білі лінії мармуру оздоблюють селища цегляні, наповнені квітами, виноградом і шумом прибою, наче плескіт незримий хвиль підступає до веж рудуватих спекотного слов’янського пограниччя. Дощі упали на місто, як тачанки на Знам’янку, — бачиш, гілля дерев і мул застелили хідники, бачиш, як разом з останніми краплями летить на місто барвисте світло і в його потоках тверді постаті людей — друзів, дітей, коханих. Місто наше, дерево наше самотнє на обрії, сьогодні пульсує наша кров каламутна, степова, полків половецьких, полків касозьких, полків слов’янських. 4. «У віршах залишиться…»
У віршах залишиться музика, що супроводжувала нас в дорозі і в коханні, залишаться обличчя друзів,
Відгуки про книгу Київські контури. Вибрані вірші - Аттіла Могильний (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: