Сонце, молодість, салют - Світлана Бонд

- Звучить заманливо.

- Чудово, заїду за тобою. Адресу скинеш повідомленням. А тепер ходімо танцювати, - він узяв її за руку і повів на танцмайданчик.

Уперше вони дозволили доторкнутися один до одного відкрито, не боячись осуду. Дехто здивувався такому виду стосунків, але ж цього і слід було очікувати.

Після повільного танцю в колонках пролунав голос Галини Андріївни.

- Третя зміна добігає кінця. Я сподіваюся, що багатьох із вас побачу тут наступного року. Кожен із вас був частинкою цього місця, цього літа, ви зробили його незабутнім. Дякую дітям за довіру, а вожатим за роботу. За це літо ви всі стали старшими, багато чого навчилися, дехто й зовсім повернеться додому іншими людьми. Хочу побажати вам успіхів надалі й сподіваюся, ви будете згадувати "Салют" тільки з посмішкою.

Її промова закінчилася, вожаті зібралися всі разом для останньої, не менш важливої та символічної події.

У небо злетіли яскраві вогники, що з кожним вибухом перетворювалися на розкішну картину, обволікаючи увесь простір. Діти плескали й кричали, вожаті свистіли й обіймалися усім натовпом, уже не згадуючи про неприязні, з якими вони приїхали на початку літа. Відтоді багато чого змінилося. Вони й справді стали дорослішими...

Також планується окрема історія про Ярослава, де він вожатий (так уже вийшло). Це буде любовний роман, з двома головними героями й нікого зайвого.
Підписуйтеся, щоб не пропустити.

Кінець