Сюрприз Для БабІя - Ольга Довженко
По опівдні Алекс, як і обіцяв Лані, зателефонував аби повідомити про виписку Дані з лікарні.
— Як він себе почуває? — запитала молода жінка, крадькома вибігаючи з чергової робочої перевірки.
— Тримається, молодець! Щоправда, лікар дав цілий том рекомендацій, обмежень та медикаментів, але… — Алекс не встиг завершити думку, коли Лана його перебила.
— Слухай, ніяких але! — суворо зауважила Світлана. — Від твоєї легковажності Даня вже потрапив до лікарні. Добре, що все так закінчилося, але наслідки могли бути значно серйознішими. Тим паче, що в нього і так проблеми з печінкою, а ти ще його годував казна чим! Тільки спробуй в нього щось запхати, я навіть не знаю, що з тобою зроблю! — жінка була категорична як ніколи, а Алекс навіть не встиг щось сказати у своє виправдання. — Я після роботи заїду! — поважним тоном заявила Світлана, чим збила Алекса з пантелику.
Тепер до нього дійшло, чому Даня розповідав, що багато страв у своєму віці ще не куштував.
— От ідіот! — зачесавши потилицю промовив молодий батько. — А я ж нарікав на його матір, звинувачуючи її в усіх смертних гріхах.
Алексові стало страшенно соромно за свою поведінку, а потім ще до прогризання сумління додалися спогади про його невдале освідчення на очах у сина. « От йолоп! — думав Алекс — Спочатку я наговорив Дані різних гадостей про його матір, бо бач мені так здалося, а потім ще надумався освідчитися при ньому, щоб взагалі добити її авторитет.»
Алекс забув про свої походеньки, гордість та легковажність. Чоловік навіть не здогадувався, що може повністю змінитися за такий короткий термін. Не можна було сказати, що від неочікуваного перевтілення він був у захваті, але змінити щось було вже неможливо.
— Тату, а що мама сказала? — почувши фрагмент батькової розмови по телефону, перепитав малий.
— Заїде до нас в гості після роботи. — спокійно промовив чоловік.
— В гості? — перепитав розчарований Даня. — А чому тільки в гості, чому не жити?
— Сину, розумієш, — присівши біля малого, Алекс поклав йому на плечі свої долоні — в дорослих все набагато складніше, ніж може здаватися на перший погляд. Я не мав робити пропозицію твоїй мамі отак, не спитавши в неї на це дозволу.
— Ти її кохаєш? — зазирнув Даня в батькові схвильовані очі.
— Так, кохаю!
Чоловік не міг повірити, що так просто зміг вимовити вголос про почуття, яких так боявся. Він не збирався в найближчому майбутньому пов’язувати з кимось власну долю. Так, він не відкидав варіанту одружитися після сорока на м’якій та домашній дівчині, яка б виховувала дітей та обожнювала свого чоловіка, тобто його. Так, Алекс розумів, що сім’єю обзавестися колись-таки треба, але краще пізно, аніж рано. А тут все полетіло шкереберть.
Алекс вправно приготував синові гречану кашу на пару зі словами:
— Добре, що вчені винайшли мультиварку, в якій уже вбудовані всі функції. Її ніби для холостяків виготовляли! — сам з собою жартував молодий батько думаючи, що по-тихеньку з’їжджає з глузду.
Відповідальний татусь приготував синові дієтичну страву, на яку витратив стільки часу, скільки він, мабуть, за все життя не гаяв стоячи біля плити.
Під вечір хлопчик заснув, а Алекс тим часом поринув з головою у роботу. Він працював так зосереджено, як ніколи раніше. Клавіатура під його руками ледь не димілася, а нові ідеї фонтаном переміщувалися на вдосконалення нових розробок.
Крізь відкритий балкон, чоловік почув на подвір’ї сильний шум та не втримався: визирнув поглянути, що відбувається.
Алекс так і не зрозумів звідки доносився незрозумілий гамір, але чітко побачив СВОЮ ЛАНУ в машині з якимось чоловіком. В новоспеченого татуся одразу ж в жилах закипіла кров, варто було йому уявити, що той, чужий торкається його коханої жінки. « Це просто колега, просто робота і нічого більше!» — подумки заспокоюючи самого себе думав Алекс, але робота вже не йшла йому до рук, пальці, ніби, стали кам’яними, а емоції змушували його серце скакати так, щоб його відголосок чувся аж у горлі. Алекс знову визирнув з балкона і побачив свою Лану біля машини з чоловіком у чорному костюмі. Було видно навіть з третього поверху, що той чудак відверто залицяється до Світлани, а вона… Як вона може відповідати на його відверті залицяння?! Невже вона взагалі несповна розуму!? Та в нього ж у голові лише думки аби якнайшвидше затягнути жінку в ліжко. Алекс не помітив як кулаком стиснув портативну мишку від комп’ютера, яка під тиском його сили одразу ж розлетілася на друзки.
Чоловік не зчувся, як опинився на вулиці. Його очі були залиті люттю, а душа бажала розправи над негідним, на його думку, суперником.
— Ану забери від неї руки! — відштовхуючи від Лани незнайомця, зарепетував Алекс. — Ще хоч раз спробуй до неї наблизитися і я тебе уб’ю!
У відповідь на ці слова незнайомець лише розсміявся Алексові в обличчя:
— Лана не говорила, що в неї є чоловік, або коханий, або претендент на її серце, а це означає, що я добиватимуся її прихильності, подобається це тобі, чи ні, второпав!? — вдаючи із себе переможця, незнайомець в чорному костюмі у відповідь штовхнув новоспеченого батечка.
Тільки-но обурений Алекс замахнувся на суперника, як між ними стала Лана, яка хотіла розборонити чоловіків, але несподівано отримала по обличчю замість свого шефа!
— Що ти робиш, ідіот? — нестримно вигукнув чоловік в костюмі, побачивши на Ланиних губах кров.
Незнайомець з усього маху вдарив Алекса кулаком в обличчя, що той аж відлетів на крок назад, адже не очікував, що все так обернеться.
Алексові вперше в житті довелося битися за жінку але йому не так боліли фізичні рани як те, що він випадково скривдив Світлану, жінку, якій вдалося пробудити в ньому незнані раніше почуття та емоції. Жінку, яка за випадковим збігом обставин змусила його забути про все, і всіх на світі, лише зверхньо поглянувши на нього з-під своїх довгих вій.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно