Сюрприз Для БабІя - Ольга Довженко

Під вечір хлопчикові стало краще, і лікар дозволив батькам залишитися з ним в одній палаті.

— Синку, ти так мене налякав! — приховуючи сльози, аби не засмучувати сина, промовила Лана.

— Хлопче, більше так не роби, окей?! — запитав не менш схвильований Алекс, який гарно тримався, щоб не виводити всіх з ладу.

— Та, пусте! — кивнув рукою Даня. — З ким не буває!

Лана посміхнулася у відповідь, нічого не сказавши.

— Мамо, пообіцяй, що цієї ночі ви залишитеся з татом вдвох біля мене?

Лана мовчки блимнула на Алекса та схвально кивнула головою, зустрівшись поглядом із молодим чоловіком.

— Обіцяю! — насилу вичавивши з себе слова обіцянки, Лана відвернула голову від Алекса. Жінка мовчки дивилася у вікно та думала про щось своє, надто жіноче.

Алекс відчув напругу в повітрі і нічого не сказав. Він просто мовчки стояв біля ліжка сина та безмовно спостерігав за хлопчиком. Новоспечений татусь відчував себе зайвим та непотрібним. Крім того в ньому бурлило відчуття страшенної провини перед Данею і Ланою. 

Алекс хотів поговорити з Ланою, але чудово розумів, що простої розмови не вийде, а знову з'ясовувати стосунки на очах у срна він не хотів, але й гнітюче мовчання розривало його на шматки.

— Мамо, — прошепотів хлопчик, — я хочу пити.

— Так, синку! Я сходжу в буфет! — заметушилася молода жінка, намагаючись відшукати в сумці гаманця.

— Я можу сходити! — ніяковіючи сказав Алекс, не знаючи, якої реакції очікувати від Світлани та сина.

— Ні, краще побудь зі мною! — благаючим голосом сказав Даня.

— Гаразд! — схвально кивнувши головою, молодий батько присів поруч із дитячим ліжком.

Чоловічу ідилію перебив телефонний дзвінок.

— О, мама телефон забула! — зауважив малий. — Мабуть це з роботи!

— Я зараз миттю наздожену її! — зрадів Алекс хапаючи телефон та вибігаючи з палати.

І справді, Світлана ще не встигла далеко відійти, тому наздогнати її було зовсім нескладно. 

— Ось, ти забула телефон! — відхекуючись Алекс простягнув Лані слухавку.

— Дякую, але не варто було так поспішати! 

— А раптом це щось надважливе?! — припустив Алекс.

— Моє надважливе зараз лежить в палаті! — суворо промовила Світлана. — В будь-якому разі дякую! — приймаючи телефонний виклик, сказала жінка та поспішила в бік буфету.

Алекс залишився стояти посеред коридору та мовчки дивитися Лані вслід. Така бажана і жадана, така сувора і жорстка, ніжна і прекрасна — як тільки стільки різних якостей могло вмвщатися в такому тендітному, жіночному тілі? 

Раптом Алекса наче вдарило електричним струмом.

— Я згадав! — схопившись руками за голову, вигукнув чоловік на увесь коридор. — Я згадав її! 

І молодий чоловік застряг у спогадах, де він познайомився з дівчиною. Він пригадав, що жінка мала іншу зачіску та темніший колір волосся. Також в Алексовій пам'яті постало і місце знайомства зі Світланою. Він згадав милу працівницю казино, в яке він любив зазирати у відрядженнях.

Алекс пригадував їхні палкі поцілунки та пристрасну ніч. Їхня близькість відбулася за спільною згодою, і ніхто нікому не ускладнював життя. Наступного дня чоловік взяв у "розробку" іншу красуню з казино, імені якої він не запам'ятав, ба навіть навіть і не намагався. Та й хіба реально було це зробити, коли він мав на своєму рахунку сотні зваблених жінок.

Раптом на горизонті з'явилась Лана з пляшкою води в руках. Алекс розгублено дивився на неї і не знав з чого почати розмову. Вмить набравшись сміливості, чоловік сказав:

— Я все пам'ятаю…  

— Гарна пам'ять в еру розвинених технологій — справжній скарб! — усміхнулася молода жінка, не збавляючи темпу своєї ходи.

— Лано, пробач! — намагаючись зупинити таку близьку й далеку водночас жінку, Алекс ніжно взяв її за руку.

— Не варто! — обережно забираючи долоню, яка вже встигла відчути чоловіче тепло, жінка прискорила темп та вирвалася вперед.

— Я не знав, що так буде! — наздоганяючи Лану, Алекс виправдовувався, проте не був упевнений, що його слова були доречними.

— Синку, я швидко?! — забігаючи до палати, усміхнено запитала Лана.

— Так, матусю, я не встиг зачекатися! 

Хлопчик жадібно відсьорбнув кілька ковтків води та закутався у ковдру.

— Тату, а розкажи як ви познайомилися з мамою? — пильно вдивляючись в Алексові очі, запитав Даня.

— Я можу розповісти! — хотіла Лана зіграти на випередження, але Даня зламав її плани.

— Мам, твою версію я вже чув. Вибач, але вона виявилася неправдивою.

Алекс задоволено посміхнувся та почав:

— Я зустрів твою маму колись давно в казино, де вона працювала. Я саме був у відрядженні в іншому місті, коли побачив її глибокі очі та не зміг від них відірватися. З твоєю мамою було добре та спокійно, вона нічого не вимагала та не ускладнювала. Ми легко зійшлися, і так само легко розійшлися, але я не знав, що після нашого з мамою знайомства на світ з'явився ти. Якби я знав про це, то і моє життя могло б скластися геть інакше, і твоє, і мамине! — Алекс тяжко зітхнувши, зазирнув у Ланині очі. — Кожен має право вибору, але нам з тобою, синку, його просто не дали. Лише щасливий випадок долі подарував мені шанс бути разом з тобою...

— Треба подякувати моїй хрещеній тьоті Аллі за те, що вона мене тобі привезла! — посміхнувся хлопчик. — Якби не вона, то я б не знав, що мій тато живий, а ти б не знав, що у тебе є я.

— Синку, я не знала, чи потрібні ми будемо твоєму татові, тому просто вирішила тобі збрехати, але я чекала, коли ти підростеш, аби розповісти всю правду. А от твоя тьотя Алла ще добряче отримає на горіхи!

— Але ти б могла прямо спитати, тоді б і дізналася! — зауважив Даня.

— Слушно підмітив, синку! — схвально кивнувши головою, Алекс пильно поглянув на Лану. 

— Я не хотіла нікому нав'язуватися! — намагаючись знайти собі виправдання, промовила Лана.

— Я ніколи й нікого не кохав та не був ні до кого прив'язаний, — продовжив Алекс, — поки в моєму житті не з'явився ти. А потім, пізнім вечором я випадково зустрів твою маму та зіпсував їй кавою нове пальто, і після того моє життя остаточно змінилося. Я закохався в загадкову білявку з першого погляду, я бачив ночами її очі, посмішку та прекрасне обличчя. Потім я зустрів її на весіллі друга, а потім — на роботі, де дізнався, що вона — твоя мама. Я закохався вперше в житті в найкращу жінку на світі, але коли дізнався, що ця жінка є твоєю мамою, просто розгубився. Я не знаю, як тепер бути далі.