Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

середньоденного заробітку (пенсії) на кількість днів, протягом яких народний засідатель чи присяжний виконував обов’язки у суді.

Розмір середньоденного заробітку (пенсії) обчислюється шляхом ділення середньомісячної заробітної плати чи пенсії на кількість робочих днів (при нормальній тривалості робочого часу) місяця, в якому проводиться судове засідання.

У разі коли середньомісячна заробітна плата чи пенсія, з якої провадиться нарахування винагороди народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді, нижча за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, обчислення розміру винагороди провадиться виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду.

У разі коли народний засідатель чи присяжний на момент виконання обов’язків у суді тимчасово не працює, нарахування винагороди провадиться виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на день).

3. Виплата винагороди народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді здійснюється судом за рахунок коштів державного бюджету згідно з кошторисом відповідного суду.

4. Відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплата добових народним засідателям і присяжним провадяться у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Стаття 63. Присяжні

1. Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення їх участі у функціонуванні органів судової влади є ознакою демократичності, являє собою один із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.

Присяжні відрізняються від народних засідателів обсягом і змістом своїх повноважень. Як свідчить законодавство багатьох розвинутих країн і світова практика, основна різниця полягає у тому, що вони приймають рішення з питання про винність чи невинність засудженого Присяжні відповідають на питання: чи доведено, що відповідне діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, мало місце; чи доведено, що це діяння вчинив підсудний; чи винний він у скоєнні цього діяння. Для вирішення питання про призначення покарання має суттєве значення думка присяжних про те, заслуговує чи не заслуговує підсудний полегкості, але у визначенні міри покарання засудженому і вирішенні Інших складних питань, що виникають при розгляді справи, присяжні не беруть участі

Таким чином, на відміну від народних засідателів, присяжні при здійсненні правосуддя не наділені статусом судді і не володіють усіма його правами.

Відповідно до коментованої статті присяжні залучаються до розгляду справ у випадках, передбачених процесуальним законом.

Присяжні як представники народу, залучені для здійснення правосуддя, є носіями судової влади в Україні і здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Присяжні, як і професійні судді, під час здійснення правосуддя незалежні і підкоряються лише Конституції України і закону.

Суд присяжних закликаний забезпечити реалізацію конституційних засад судочинства: незалежності суддів, змагальності, гласності тощо. Суд присяжних позитивно впливатиме на якість досудового слідства (слідчі розумітимуть, що всі недоліки слідства викриватимуться в ході змагального процесу і суд не візьме на себе роль слідчого, тому вони вживатимуть заходів до виявлення всіх обставин — як тих, що викривають, так і тих, які виправдовують особу, притягнуту до відповідальності); на покращення роботи прокурорів, які в судових засіданнях повинні вміти проводити допити підсудних, потерпілих, свідків, аналізувати докази, виступати в дебатах.

Присяжний — це серйозний контролер діяльності професійного судді при розгляді конкретної справи.

Категорії справ, до розгляду яких залучатимуться присяжні, процесуальним законом ще не визначені. Передбачається, що суди присяжних утворюватимуться для розгляду кримінальних справ про особливо тяжкі злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, якщо обвинувачений заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Присяжним може бути особа, яка є громадянином України; досягла 30-річного віку; постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не можуть бути присяжними особи, включені до списку народних засідателів.

Порядок залучення присяжних до здійснення правосуддя регламентується кримінально-процесуальним законодавством.

РОЗДІЛ IV. ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДІ СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 64. Вимоги до кандидатів на посаду судді

1. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

2. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість.

3. Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді у судах вищого рівня встановлюються цим Законом.

4. Для цілей цієї статті вважається:

1) вищою юридичною освітою — вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична