Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

зняту чи не погашену судимість. Факт визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили. Наявність хронічного психічного чи іншого захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків судді, має бути підтверджена відповідним медичним висновком чи висновком психіатричної експертизи. Наявність судимості встановлюється з вироку суду, матеріалів про звільнення особи від відбування покарання. Факт провадження дізнання, досудового слідства чи судового розгляду кримінальної справи підтверджується відповідною довідкою органу, в провадженні якого знаходиться справа.

За вчинення дисциплінарного проступку суддя притягується до дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення; а) законодавства при розгляді судових справ; б) вимог, які ставляться до суддів щодо несумісності: суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої; в) обов’язків, покладених на суддю (судді зобов’язані: при здійсненні правосуддя дотримувати Конституцію та закони України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; додержувати вимоги, що ставляться до суддів, службову дисципліну та розпорядок роботи суду; не розголошувати відомості, що становлять державну, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні і для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; г) не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Законом передбачена кримінальна відповідальність судді (суддів) за постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), за недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також грубе порушення права обвинуваченого, підсудного на захист (ст. 374 КК).

Підставою для припинення повноважень судді може бути: закінчення строку, на який суддю обрано чи призначено; досягнення суддею 65-ти років; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді; припинення громадянства; визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; смерть судді.

Стаття 65. Добір кандидатів на посаду судді

1. Добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відпою, дають вимогам, установленим Конституцією України та статтею 64 цього Закону, за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог цього Закону.

2. При доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

3. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Добір суддівських кадрів являє собою сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних та особистих якостей, ступеня їх відповідності вимогам, встановленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов’язків.

Кандидат на посаду судді — це особа, яка виявила бажання зайняти посаду судді, відповідає встановленим законодавством вимогам, пройшла спеціальну підготовку, склала кваліфікаційний іспит у порядку, встановленому цим Законом, і щодо якої внесене подання відповідному органу про призначення чи обрання на посаду судді.

Інститут кандидата на посаду судді існує вже у досить розвинутому вигляді у більшості країн світу. В цих країнах сформульовані вимоги до кандидатів на посади суддів, нормативно закріплена процедура оцінки знань, навичок, умінь, ділових та моральних властивостей кандидата, обов’язково передбачається навчання кандидатів на посади суддів у спеціальному учбовому закладі та стажування в суді. Тільки після цього порушується питання про можливість обрання конкретної особи на посаду судді.

На сучасному етапі розвитку суспільства та держави правові основи статусу кандидата на посаду судді закладено Конституцією і законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції». У цих нормативно-правових актах сформульовано перелік вимог, що висуваються до кандидатів, передбачені обмеження щодо допуску певних категорій осіб до здійснення судової влади, визначена компетенція відповідних органів щодо добору кандидатів, розроблено процедуру оцінки професійно важливих властивостей кандидатів та вступу їх на посаду. При доборі кандидатів на посади суддів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.

У Загальній декларації прав людини проголошено, що всі люди народжуються вільними й рівними за своєю гідністю і правами. Кожна людина має всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Виходячи з наведених міжнародно-правових норм і конституційних прав і свобод кожному кандидату у професійні судді повинні бути забезпечені такі умови, які унеможливлювали б порушення його прав чи якусь дискримінацію з боку осіб, які здійснюють добір кандидатів,

Вивчення кадрових питань судів, прогнозування необхідної потреби в спеціалістах, ведення статистичного і персонального обліку даних про кадри судів, роботу з підготовки матеріалів щодо призначення, обрання та звільнення суддів покладено на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, бажаючих працювати суддями. Відбір проводиться на конкурсній основі з числа осіб, які є громадянами України, віком не молодші двадцяти п’яти років, мають вищу юридичну