Ми — це наш мозок - Дік Свааб

«радіоприймачем», продукує власну передачу. Ломмел стверджує, що його духовна теорія необхідна, оскільки наша довготривала пам’ять у мозку не має достатньої потужності для зберігання. Дурниці. Схоже, Ломмел не знає, що Ерік Кендел 2000 року отримав Нобелівську премію «за опис того, як короткострокова і довгострокова пам’ять функціонують на молекулярному рівні». На думку Ломмела, в нашому організмі є занадто мало інформації для ембріонального розвитку та захисних реакцій. Він вважає, що вся ця інформація зберігається у Всесвіті. Знову схоже, що він не знає, як 1995 року Нобелівську премію присудили за відкриття генів, які беруть участь у ранньому ембріональному розвитку, а Тонеґава отримав Нобелівську премію ще 1987 року за відкриття того, як наше тіло виробляє таке величезне розмаїття антитіл. І вінчає усе це той факт, що фан Ломмел вважає ДНК не носієм ембріональної інформації, а лише приймачем цієї інформації від універсальної свідомості. Ніхто не стане всерйоз заперечувати справедливість присвоєння 1962 року Нобелівської премії Вотсону і Кріку за розшифровку генетичного коду ДНК. Спроба без жодного наукового аргументу скинути з рахунків чотири Нобелівські премії не залишає книжці фан Ломмела шансів претендувати на науковість.

Виникнення передсмертних переживань

Будь-яка ситуація, що веде до обмеження функцій головного мозку, може зумовлювати навколосмертні переживання, коли людина потрапляє в стадію між свідомістю, сновидінням і непритомністю. Усвідомлення самого себе порушується, а час, здається, минає повільніше. Було зафіксовано навколосмертні переживання після важкої втрати крові, септичного або анафілактичного шоку, небезпечного для життя ураження струмом, коми через пошкодження мозку чи мозкового інсульту, при спробі скоєння самогубства, при майже утопленні — особливо в дітей — чи при депресії. НСП можуть бути спричинені також надто високим рівнем СО2, через втрату свідомості, пілотом військового штурмовика, зумовлену надто швидким злетом або через гіпервентиляцію, а також ЛСД, псилоцибін чи мескалін. Також були повідомлення про НСП після вживання кетаміну, зараз уже застарілого засобу для наркозу.

Професор Ґерт фан Дійк (Gert van Dijk), невролог і клінічний нейрофізіолог із Лейденської університетської клініки ЛУМК, по декілька разів на тиждень вводить пацієнтів у непритомний стан. Пацієнти регулярно розповідають йому про свої навколосмертні переживання: що вони чули, як їх хтось кличе, про приємні почуття чи відчуття, що вони перебувають у якомусь іншому світі. У тих пацієнтів, в яких зафіксовано тимчасове зменшення притоку крові до мозку, фан Дійк реєструє зупинку електроенцефалограми, хоча мозковий стовбур продовжує функціонувати, адже пацієнти не припиняють дихати. А от фан Ломмел у своїй книзі неодноразово стверджує, що НСП не можуть ґрунтуватися на кисневому голодуванні мозку, оскільки тоді б кожен при зупинці серця переживав НСП. Проте він випускає з уваги, що дещо триваліший дефіцит кисню спричинює такі пошкодження мозку, що людина вже не може пригадати про НСП. При чому він сам згадує цей взаємозв’язок у своєму дослідженні «Lancet». До того ж із дослідження фан Ломмела випливає, що деякі люди більш чутливі до (повторних) навколосмертних переживань, ніж інші. Американський невролог Кевін Нельсон (Kevin Nelson) довів зв’язок НСП із настанням сновидіння (RЕМ-сон) наяву. Якщо під час НСП настає REM-сон, відбувається параліч м’язів, як уві сні, через що людина, навіть якби й хотіла, не може ворушитися чи говорити. Фан Ломмел відкидає кисневе голодування як причину НСП також із тої причини, що до такого ж результату може призвести сильний стрес. Проте зміни у функціях мозку за таких умов прекрасно пояснюють гормон стресу кортизол і реакція власної стресової системи мозку. Коли біль або стрес стають нестерпними, коли наявна безвихідна ситуація, яка загрожує життю, мозок пристосовується і настає REM-сон. Тоді блокується стресова система і виникає стадія сновидінь навколосмертного переживання із почуттям миру. Чому Фан Ломмел такий впевнений, що при втраті свідомості в мозку завмирає будь-яка активність? Професор Ґерт фан Дійк щотижня доводить, що це — дурниці. Адже електроенцефалограма вимірює активність у верхніх шарах мозкової кори. Крім того, при зупинці серця фази між моментом, коли мозок ще нормально функціонує, і моментом втрати свідомості достатньо, щоб пережити НСП, як до, так і після непритомного стану. Саме в такі миті під час нападу скроневої епілепсії Достоєвський переживав свої «безкінечні» одкровення. На захист можливості того, що НСП може наставати в момент пробудження зі стану непритомності, свідчать також відчуття багатьох пацієнтів, начебто в момент вдалої реанімації вони повертаються назад у своє тіло.

Чудернацька гіпотеза фан Ломмела зовсім позбавлена науковості, при тому що дослідження мозку дають переконливе пояснення кожного аспекту навколосмертних переживань. Позатілесне переживання можна викликати стимуляцією тої ділянки, де стикаються дуже чутлива до браку кисню скронева і тім’яна ділянки кори. Якщо тут, у Gyrus angularis (кутовій звивині, рис. 25) порушується обробка інформації, яка надходить із м’язів, вестибулярного апарата й від візуального сприйняття, виникає почуття, що покидаєш своє тіло і витаєш у повітрі. При вживанні коноплі, яка в мозку впливає на численні хімічні речовини-посланці, також описують позатілесні переживання. В одного пацієнта, якому здійснювали електричну стимуляцію гіпоталамуса ззаду поблизу форнікса (склепіння, рис. 23), як побічна дія виникла активація скроневої ділянки, через яку він заново переживав події тридцятилітньої давнини (див. розділ ХІІ.3) так, ніби перед ним пробігало його життя в момент навколосмертного переживання. Медіальна скронева ділянка бере участь у зберіганні епізодичних спогадів з автобіографії, хроніки всього нашого життя. До того ж скронева ділянка надзвичайно чутливо реагує на брак кисню і легко активується через нього. Подразнення гіпокампа призводить до дуже ясних, детальних автобіографічних спогадів, у тому числі про людей, які давно померли. У момент гострої небезпеки для життя ці спогади виринають не один за одним, а всі одночасно, тому розповідають про «панораму життя». Так само, як і при епілепсії скроневої ділянки та інших формах її подразнення (див. розділ XVI.8), це явище можуть супроводжувати дуже сильні духовні й релігійні почуття. Люди вважають, що вони зливаються із Всесвітом, космосом чи Богом, думають, що вони на небесах чи в потойбіччі й мають прямий контакт з Богом, Ісусом чи іншою релігійною постаттю. Почуття миру і спокою, а також зникнення болю під час НСП можна пояснити вивільненням опіумпобідних речовин або стимуляцією системи винагороди. Уявлення, що ти потрапив у тунель, базується на зменшенні кровопостачання очного яблука, що настає в цей момент на периферії поля зору. Через це центр поля зору залишається світлим, а периферія затемнюється, і тому виникає ефект світла в кінці тунелю. Військові пілоти, яких тренують у великій центрифузі, через що погіршується кровопостачання очей, також бачили тунель і світло в його кінці. Прекрасні яскраві кольори і чарівливе світло в кінці тунелю виникають через подразнення тих систем мозку, якими ми бачимо, так само, як під час сну зі сновидіннями. І так само, як у сновидінні, ми стаємо частиною химерного дійства.

І, нарешті, теорія фан Ломмела виходить із того, що наш мозок і ДНК є приймачами неконкретизованих «хвиль свідомості». У своїх поясненнях фан Ломмел багаторазово вживає такі поняття, як схрещування і нелокальність, а також інші терміни, запозичені із квантової фізики. Оскільки це — не моя царина, то я не хотів коментувати цю частину книги фан Ломмела і рекомендував журналістці Надін Бьоке із тижневика Амстердамського університету «Folia» (випуск за квітень 2008 року)