Дитячий фразеологічний словник - В. В. Борзова

Тримати (держити) за сімома (трьома) замками

рос. Держать за семью печатями

Щось геть недоступне, незрозуміле для пізнання. Щось дуже надійно заховане (речі, цінності тощо); таємне, приховане (думки, мрії тощо).

Словом «печатка» у давні часи називали відбитки не на папері, а на сургучі. Такі печатки неможливо було розкрити без ушкодження. До того ж особливо важливі цінності або документи для надійності опечатувалися кількома печатками, кожна з яких зберігалася в окремої людини.

Тримати (носити) камінь за пазухою

рос. Держать камень за пазухой

Приховувати злість, ненависть до кого-небудь, бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь.

За часів царської Росії, коли повсюдно утворювалися німецькі слободи, чимало людей дотримувалося думки, що тримати камінь за пазухою зовсім не зайве — для вірності й більшої вигоди. Так з'явилася приказка «З німцем дружи, а камінь за пазухою держи».

Витримувати (тримати) марку

рос. Держать марку

Дотримуватися певних норм поведінки для збереження своєї репутації, гідності.

Слово «марка» має кілька значень. У даному випадку йдеться про марку як про торговельний знак, клеймо на виробі, товарі. Вирази «фабрична марка», «тримати свою марку» означають дбати про збереження своєї репутації.

Тримати хвіст бубликом (трубою)

рос. Держать хвост пистолетом

Бути впевненим у собі, бадьорим; вірити у свої можливості, у будь-якій ситуації не падати духом.

Тримати язика за зубами (на зашморзі; на припоні)

рос. Держать язык за зубами

Бути обачним, стриманим у розмовах, висловлюваннях; не розголошувати чого-небудь; мовчати.

Вираз походить від буквальної поради не відкривати рота, щоб не промовити зайвого.

Наставляй кишеню (обидві жмені)

рос. Держи карман шире

Так кажуть про марні надії, коли не слід розраховувати на щось, чекати чогось.

Слово «кишеня» спочатку позначало мішок або торбу, яку прикріплювали до одягу ззовні або приторочували до сідла.

Вираз має іронічно-насмішкуватий відтінок по відношенню до того, хто хоче отримати більше, ніж йому належить.

Дешево відбутися

рос. Дешево отделаться

Уникнути великих неприємностей, можливих дуже важких наслідків чого-небудь.

«…відступник миттю почав відні-куватися і був дуже радий, що дешево відбувся». (Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра»)

Допекти до живого

Доводити до білого жару

рос. Доводить до белого каления

Розсердити кого-небудь до межі, до нестями, до оскаженіння.

Коли майстри нагрівають зливки металу при куванні або плавці, метал світиться по-різному, залежно від температури: спочатку червоним світлом, потім жовтим, і нарешті, сліпучо білим. При ще вищій температурі метал розплавиться і закипить.

Дісталося на горіхи (на кислички, на бублики)

рос. Досталось на орехи

Так кажуть про того, хто був покараний за якусь провину.

Горіхи колись були найпоширенішими ласощами. Повертаючись із заробітків, батько найчастіше привозив дітям горіхи. А коли діти пустували, їм погрожували: «Ось приїде батько —дістанеться вам на горіхи».

Хоч кіл (клин) на голові теши

Хоч в око (в очі) стрель

Хоч вогню прикладай

рос. Хоть кол [на голове] теши. Дураку хоть кол теши [он своих два ставит]

Так образно кажуть про вперту, твердолобу людину, яку неможливо переконати або змінити; а також про таку, якій абсолютно все байдуже.

За однією з версій, вираз асоціюється зі зворотом «дубова голова» — так називали колоду, на якій кололи дрова, обтісували кіл. А голову впертої людини, здається, не «проб'єш» не лише аргументами, а й колом, така вона міцна, тверда.

Тесати кіл — загострювати (обтісувати) дерев'яну палицю за допомогою сокири, роблячи її колом. У давнину кіл застосовувався і як зброя, і як елемент оборонної споруди, і просто як паркан (частокіл).

Душа в п'яти втекла (ховається)

рос. Душа в пятки ушла

Так кажуть, коли хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь дуже страшно.

Відомо, що людина, яка відчуває сильний переляк, хоче втекти. Вираз буквально означав, що в людини виникло непереборне бажання втекти.

Давньогрецький поет Гомер у своїй «Іліаді» розповідав про те, як троянський герой Гектор раптово з'явився перед противниками, навівши на них жах: «Здригнулися всі, і в кожного в ноги відвага втекла...»

Душа нарозхрист

рос. Душа нараспашку

Так кажуть про людину відверту, щиру.

В уявленні наших предків душа — духовна складова людини — розташовувалася в області серця, грудей. Коли людина розкривала одяг, вона показувала відкритість своїх намірів, що їй нічого приховувати, що за пазухою вона не ховає зброю.

Їхати на ярмарок, повертати з ярмарку

рос. Ехать на ярмарку, ехать с ярмарки

Досягати зрілого віку, апогею життя, а потім ставати немолодим; старіти.

Єврейський письменник Шолом-Алейхем визначив дві половини людського життя: до певного віку (приблизно 40–50 років) людина живе безтурботно і весело, вона ніби «їде на ярмарок», а після цього віку «їде з ярмарку». Осінній ярмарок у житті селян був великою подією. Завершувалася важка праця хлібороба, потрібно було продати хліб, а потім весело провести час. З ярмарку люди поверталися з приємними спогадами, але повні смутку, тому що попереду їх знову чекала довга й важка праця.

Виглядати (ждати) з моря погоди

Чекати край моря години

рос. Ждать у моря погоды

Марно сподіватися на що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним.

Морякам ще з часів вітрильного флоту відомо, що можна дуже довго чекати, поки на морі буде гарна погода.

Жовта преса

рос. Желтая пресса

Друковані видання, охочі до дешевих сенсацій і скандалів, які використовують низькопробну, брехливу інформацію і чутки.

Вираз пов'язують із розглядом суперечки між газетами «New-York World» і «New-York Jornal» про авторство коміксу, героєм якого була дитина з азіатськими рисами в жовтій сорочці. У 1896 р. Ервін Уордмен, редактор «New-York Press», у своїй статті