Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

Тобто обидва виключення стосуються поняття «роздрібний продаж». Необхідно зазначити, що ані Податковий кодекс, ані інші нормативні акти в сфері податкового законодавства не містять визначення цього поняття. Найбільш наближеним до нього є поняття роздрібної торгівлі, під яким відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303–2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» розуміється вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Певні труднощі виникають у зв’язку із застосуванням першого виключення: термін «паливно-мастильні матеріали» теж не визначений податковим законодавством і відсутній в УКТ ЗЕД. Відповідно до роз’яснень Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики[375], хоча цей термін не стандартизований на державному рівні, під паливно-мастильними матеріалами взагалі слід розуміти матеріали (пальне для двигунів, олії і мастила), призначені для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки. Позиція Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва з цього питання визначена в листі від 05.09.2001 р. № 1221/5477[376] — до товарної групи «паливно-мастильні матеріали» відносять автомобільний бензин, дизельне паливо, масла і мастила, хоча такий підхід не передбачає включення до цієї групи авіаційного пального (бензини та керосин), які теж можуть бути класифіковані як пальне для двигунів.

Виходячи з класифікації УКТ ЗЕД, до групи паливно-мастильних матеріалів можуть бути включені товари, класифіковані в групі 27:

2710 00 — нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних мінералів, крім сирих; продукти, не включені до інших груп, з вмістом 70 мас. % або більше; мастил з нафти або нафтопродуктів, вироблених з бітумінозних мінералів, причому ці продукти є основними складовими частинами, у тому числі:

2710 00 11 00 — 2710 00 39 00 — легких дистилятів (бензини авіаційні, паливо бензинове реактивне, легкі фракції, інші);

2710 00 41 00, 2710 00 45 00, 2710 00 51 00, 2710 00 55 00, 2710 00 59 00 — середніх дистилятів (для специфічних процесів переробки, паливо реактивне, інші);

2710 00 61 00 — 2710 00 98 00 — важких дистилятів (газойлі, мастила та інші масла, для інших цілей: мастила моторні, компресорні й турбінні, рідини для гідравлічних передач, світлі масла, вазелінове (біле медичне) масло, мастила для трансмісій та редукторні мастила, засоби для обробки металів на верстатах, мастила для виймання з форм, антикорозійні мастила, мастила електроізоляційні, інші).

Оскільки загальний контекст обмеження, що розглядається, пов’язаний саме з підакцизними товарами (на відміну від обмеження «старої» спрощеної системи щодо продажу фізичними особами будь-яких паливно-мастильних матеріалів), виняток із загального правила стосується не всіх паливно-мастильних матеріалів, а лише тих, які підпадають під визначення підакцизних згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Термін «вино столове» теж у Податковому кодексі України не визначений. Його законодавче тлумачення міститься в пункті 1.24 ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградні вина»[377]: «столове вино — вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке». Виходячи з цього, столові вина входять до групи 2204 (виноградні вина, включаючи вина кріплені; сусло виноградне) УКТ ЗЕД.

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів, згідно з КВЕД (ДК 009:2010), відноситься до секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» класу 07.29 — «Добування руд інших кольорових металів» (у КВЕД ДК 009:2005 — підклас 13.20.0). А діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння, згідно з ДК 009:2010, відноситься до підкласу 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» (у КВЕД ДК 009:2005 — до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань»).

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, згідно з КВЕД (ДК 009:2010), відноситься до класів:

— виробництво дорогоцінних металів (24.41);

— виробництво ювелірних і подібних виробів (32.12).

У КВЕД ДК 009:2005 ця діяльність позиціонована в підкласах:

— 27.41.0 — виробництво дорогоцінних металів, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали;

— 36.22.0 — виробництво ювелірних виробів, що включає: виробництво оброблених перлів; виробництво обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, включаючи оброблення каміння промислового призначення, а також штучного та відновленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння; виробництво оброблених алмазів; отримання крихти та порошків природного або штучного дорогоцінного чи напівдорогоцінного каміння; виробництво ювелірних виробів із дорогоцінних та недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами, з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, з дорогоцінних металів у сполученні із дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням або з іншими матеріалами; виробництво предметів побуту з дорогоцінних металів або з недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами: столових приборів, дрібного та глибокого посуду, предметів туалету, декоративних виробів для бюро та офісів, виробів релігійного призначення тощо; виробництво технічних виробів з платини;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин. Під поняттям «корисні копалини», згідно з підпунктом 14.1.91 пункту 14.1 статті 14 розділу І цього Кодексу, слід розуміти природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані