Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

71 Див. прим. 65.

72 Нетопир - кажан. У літературі старої України нетопиря традиційно пов'язували з темним боком буття. Скажімо, Дмитро Туптало стверджував, що біси мають крила, "яко нетопыри" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. -Арк. 491 (зв.)]. Крім того, нетопир належав до кола емблематичних образів. Варто пригадати хоч би 13-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Солнце вышше нетопыря» та підписом: "Лучше умереть, чѣм перестать. Potius mori, quam abstinere" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 4-5].

73 Ідеться про Всевидяще око, тобто про Бога (Сковорода власноруч змалював цей символ у діалозі «Бесѣда 2-я»). Образ Всевидящого ока у старій Україні трактували як яскравий зразок "єгипетських" символів [див.: Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року // Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI-XVIII ст. - Київ, 1981. - С. 139].

74 Сковорода різко негативно ставився до просвітницького скептицизму в питаннях релігії, зокрема до її трактування як пережитку "варварської" старовини [див.: Mircuk J. Н. S. Skovoroda, ein ukrainischen Philosoph des XVIII. Jahrhunderts // Zeitschrift fiir slavische Philologie. - 1928. - Bd. V. - S. 41; Roussow G. G. S. Skovoroda et sa lutte contre le materialisme // Сковородіяна. - Montreal, 1994. - T. 2. - P. 1-15; Tschizewskij D. Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. - Miinchen, 1974. - S. 213].

75 Пор. із тезою Боеція в його «Розраді від філософії» (IV. Р4), де Філософія на запитання, чому люди, які покладаються на здоровий глузд, не годні бачити найвищої правди, каже: "Бо ж навиклих до темряви очей вони не можуть звернути до світла найпрозорішої правди; ті люди уподібнились до птахів, чий погляд живить нічна темінь, а світло дня -засліплює" [Боецій С. Розрада від філософії / Пер. з лат. А. Содомори; передм.

B. Кондзьолки. - Київ, 2002. - С. 111].

76 Протиставлення "нетопир - орел (сокіл)" було знане в українській літературі й до Сковороди. Воно є, наприклад, у Феофілакта Лопатинського. Пор.: "О помраченніи русскіи нетопыри, мнящіися орлами!" [Лопатинський Ѳ. Обличеніе неправды раскол-ническія. - Москва, 1745. - Арк. 87].

77 Сковорода нав'язується тут до Євангелії від св. Луки, де горличата та голуб'ята - це птахи, посвячені Богові. Див.: єже дати жертвХ, по рѣченно/иХ въ ^кон^Ь гдни, двл гшр/іичицм й/ій д%л птенцЗ го/іХбЙнл (Євангелія від св. Луки 2: 24). На цей вірш звернув увагу ще Іриней Ліонський у третій книзі трактату «Проти єресей» (X, 5) [див.: Ириней Лионский. Против ересей // Ранние отцы Церкви: Антология. - Брюссель, 1988. - С. 651].

78 Пор.: "Краснеє пір'я на відвуді (на удодові), але сам смердить" [Номис, № 11201]; "Вудуд -бздюх меже птахами"; "Вудуд ладне пір'я має, коли бо смердит" [Франко, № 4512, 4514].

79 Парафраза Євангелії від св. Івана 12: 35-36. Пор.: єфе мало вре/ИА св^тъ въ влсъ єсть: родите, дбндеже св^тъ Й/Иіітс, да тм'а васъ не й/иетъ: й ^одай во Т/иѣ не в^сть, каліш йдетъ: дбндеже св^тъ нматі, в^рХйте во св^тъ, да сьшове св^тл вХдете. Див. також: Е^сте во йногдл тм'а, ннѣ же св^тъ ш гдѣ: йкоже чада св^тл родите (Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 8); всй во вьі сьшове св^тл єсте: й сьшове дне: н^с/иы нбфи, ниже ть/иьі (Перше послання св. ап. Павла до солунян 5: 5).

80 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 7: 20. Пор.: СЗ П/ішдъ й^ъ по^нлете й^ъ.

81 Образ фонтана був поширений у бароковій літературі, зокрема українській. Варто пригадати хоч би панегіричну композицію Івана Орновського «Багатий сад» [див.: Ornowski J. Bogaty w parenlel^, slaw^ у honory wirydarz herbownemi ich mosciow panow Zacharzewskich. - Kiiow, 1705. - K. 25-36 (v.)].

82 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 18: 4. Пор.: Водл Г/іХбом слово въ сердцы мХжа, рѣка же й^смчХфи й йстбчникъ жй^ни.

83 Див.: Бод^і Г/іХвок^і сов^тъ въ сердцы лііжа: /иХжъ же пре/иХдръ й^черп/іетъ го (Книга Притч Соломонових 20: 5).

84 Євангелія від св. Луки 7: 46.

85 Фраза "нетлѣнія источник" зустрічається в молитовних текстах [див., наприклад: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 55].

86 Див.: (Я Б/ігвенЇА гдна ^Є/И/іа єг<Ь, СЗ крлсбтъ невесны^ъ й росы, й СЗ ве^днъ йстбчникшвъ hh^S (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 33: 13).

87 Див.: Третя книга Мойсеєва: Левит 11: 1-7.

88 Друга книга царств 22: 26.

89 Про це писали, зокрема, Арістотель (Історія тварин, 595Ь-596а) та Пліній Старший у своїй «Природознавчій історії» (VIII, 26). Так само зображували верблюда й у ренесансно-барокових емблематичних збірниках. Див., наприклад, 423-ій малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Верблюд своєю ногою мѣшает воду» (підпис: "Мутная вода меня услаждает. Люблю пить мутную воду. Turbata delectat") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 106-107].

90 Пор.: "Доброму человеку - что день, то и праздник" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 126].

91 Книга Ісуса, сина Сирахового 1:12.

92 Можливо, це парафраза Книги Йова 21: 18. Пор.: аки П/ієвьі пред в^тро/иъ, или йкоже пр^ъ, єгбже в^а вй^ръ.

93 Ці слова Сократа наводив Діоген Лаерцій (II, 34): "Він [Сократ] казав, що сам він їсть, щоб жити, а інші люди живуть, щоб їсти" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 114]. Крім того, Плутарх у своїх «Мораліях» («Як юнакові слухати поетичні твори», 21е) свідчив: "Сократ казав..., що погані люди живуть заради того, щоб їсти й пити, а хороші п'ють і їдять, щоб жити" [Плутарх. Как юноше слушать поэтические произведения // Памятники поздней античной научно-художественной литературы II—V века. - Москва, 1964. - С. 22]. Латинська версія цієї