Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко
4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посаду суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно- аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
2. Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
3. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду.
Місцеві суди очолюються головою, на якого покладено організаційне керівництво діяльністю суду. Головна мета такого керівництва — забезпечення злагодженості в роботі апарату суду, створення сприятливих умов для відповідального ставлення усіх працівників до своїх службових обов’язків і на цій основі — виконання судом покладених на нього завдань по здійсненню правосуддя.
Цій меті повинні слугувати правильний підбір, навчання і виховання кадрів, чіткий розподіл обов’язків між працівниками, добре продумане планування роботи, дійовий контроль і перевірка виконання,
В судах з великим штатом суддів голова розподіляє між ними так звані «сфери обслуговування», в основу чого можуть бути покладені такі принципи:
— зональний (територіальний), коли суддя розглядає всі справи на території, яка закріплена за ним головою місцевого суду;
— предметний (функціональний), коли суддя розглядає тільки кримінальні справи або тільки цивільні й адміністративні провадження або певну категорію справ (наприклад, кримінальні справи про розкрадання, щодо неповнолітніх тощо);
— предметно-зональний (змішаний), коли суддя розглядає справи за спеціалізацією в межах закріпленої за ним території (зони);
— беззональний (поточний), коли кримінальні та адміністративні справи розподіляються головою місцевого суду між суддями по черзі, а цивільні справи, порушені суддями у зв’язку з надходженням скарг і заяв під час прийому громадян, розглядають ті судді, які їх порушили.
Здійснюючи організаційне керівництво діяльністю суду, голова повинен спиратися на допомогу свого заступника і визначити йому такий обсяг (сферу) обов’язків, який сприяв би підвищенню рівня судової діяльності і виконанню місцевим судом завдань, закріплених в ст. 2 цього Закону. Залежно від ділових якостей і схильностей заступника голови місцевого суду на нього можуть бути покладені, наприклад, такі обов’язки:
— організація ведення судової статистики, аналізу і узагальнення судової практики;
— аналіз якості складання процесуальних документів;
— організація контролю за своєчасним зверненням судових рішень до виконання;
— керівництво роботою канцелярії суду та інші питання.
Голова місцевого суду з питань його адміністративних повноважень, перелік яких визначено у коментованій статті, має право видавати накази і розпорядження.
Голова місцевого суду організовує роботу з ведення судової статистики, одним із завдань якої є збір та фіксація повної і достовірної інформації. Цій меті слугує правильна організація первинного обліку, яка забезпечує точну і своєчасну реєстрацію кожної одиниці обліку (судової справи, засудженого, міри покарання, сторін і характеру цивільної справи тощо). Голова суду відповідає за правильність відомостей у звітних документах.
Порядок ведення первинного обліку, а також перелік документів, які ведуться в місцевому суді, визначено наказом Міністерства юстиції України, Верховного Суду України і Державного комітету статистики України.
Успішне виконання завдань, що стоять перед місцевим судом, нерозривно пов’язано з рівнем ділової кваліфікації працівників апарату суду, їх навчанням і вихованням. Пункт 8 частини першої статті, що коментується, покладає організацію цієї роботи на голову суду.
Голова суду, будучи одноособовим представником суду як юридичної особи, представляє його у відносинах з іншими органами, організаціями, а також громадянами. При цьому він діє в межах повноважень, які надані йому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Крім обов’язків, викладених у коментованій статті, голова місцевого суду виконує й багато інших функцій. Але, будучи суддею, він насамперед зобов’язаний безпосередньо здійснювати правосуддя у судових справах.
Здійснюючи правосуддя безпосередньо сам, голова місцевого суду у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає судові справи у судових засіданнях особисто, утворює склад суду для колегіального розгляду справ, вирішує питання про відвід судді, який одноособово розглядає кримінальну справу тощо. Крім цього, голова місцевого суду веде особистий прийом громадян, розглядає скарги та заяви, що надійшли від них.
Стаття 25. Заступник голови місцевого суду1. Заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
Голова місцевого суду має лише одного заступника. Відповідно до пункту другого частини першої статті 24 цього Закону, саме голова суду визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду.
До таких повноважень може бути віднесено всі або частину повноважень голови місцевого суду, зокрема, повноваження представляти суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; контролювати ефективність діяльності апарату суду; організовувати виконання рішень зборів суддів місцевого суду; організовувати контроль за веденням в суді судової статистики, дбати про інформаційно- аналітичне забезпечення суддів тощо.
Глава 3. АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ