Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко
У місцевих господарських, як й у місцевих загальних судах, теж впроваджується більш детальна спеціалізація щодо розподілу справ. Реалізується вона шляхом утворення спеціалізованих колегій з вирішення господарських спорів. Утворюють таку колегію у складі від трьох до семи суддів, один з яких призначається головуючим колегії. За необхідності вводиться посада заступника головуючого колегії. Спеціалізація колегій може бути, наприклад, за такими категоріями справ:
— за участі органів державної податкової служби, контрольно-ревізійної служби та органів контролю;
— за участі підприємств та організацій паливно-енергетичного комплексу, транспорту, зв’язку, водо-, тепло-, енергопостачання;
— за участі органів державної влади та місцевого самоврядування;
— пов’язаних з укладанням, зміною та виконанням господарських договорів;
— пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, недобросовісною конкуренцією;
— про банкрутство.
Розподіл позовних матеріалів та заяв про порушення справ про банкрутство здійснює завідувач канцелярією суду відповідно до спеціалізації колегій, а розподіл справ між суддями спеціалізованих колегій здійснює головуючий колегії з урахуванням навантаження кожного судді та досвіду розгляду певних видів спорів.
На практиці існує декілька принципів розподілу справ між суддями. В місцевих судах, де призначено одного суддю, суддя розглядає всі цивільні, адміністративні справи, а також кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати одноособово. В місцевих судах, де кількісний склад суддів більше одного, а у великих районах іноді більше 15–20, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді спеціалізуються на розгляді кримінальних, цивільних та адміністративних справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з певних категорій вказаних справ. Спеціалізація дозволяє краще вивчити законодавство, судову практику, методику вирішення справ. Цей принцип розподілу називається функціональним або предметним.
Застосовується також територіальний (зональний) принцип розподілу справ, коли суддя розглядає всі справи, які виникли на тій частині території судового округу, яка закріплена за суддею головою суду.
Згідно предметно-територіального принципу розподілу справ суддя розглядає справи за спеціалізацією в межах закріпленої за ним території.
Поточний спосіб розподілу справ означає, що справи розподіляються головою суду між суддями по черзі, за порядком надходження їх до суду.
Але в будь-якому випадку спосіб розподілу справ між суддями не повинен залежати від бажання однієї зі сторін у справі або будь-якої особи, яка зацікавлена в результатах цієї справи. Міжнародні стандарти найкращим способом розподілу визнають жеребкування, автоматичний розподіл за алфавітним порядком або іншу подібну систему (Рекомендація № (94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 р.).
Місцевий загальний суд поряд із справлянням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на вивчення й узагальнення судової практики, хоча вона прямо не передбачається. Узагальнення судової практики є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якому виділяються напрямки аналізу: а) статистичних даних, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на додаткове розслідування, і процесуальних підстав повернення; справ, рішення за якими скасовано вищим судом, і процесуальних підстав для скасування; в) ефективності організації роботи в цілому суду, суддів та апарату суду.
Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій щодо вдосконалення роботи по розгляду судових справ, правозастосовної діяльності суддів даного суду й організації роботи суду. Останнє залежить від двох обставин: 1) організації роботи суддів і 2) організації роботи апарату суду. Значна роль в якісній організації роботи суду належить керівникові судової установи.
Повноваження голови місцевого суду обумовлені тим, що він уособлює собою, по-перше, суддю, а по-друге, керівника суддівської установи. Звідси і характер його повноважень, серед яких можна виокремити суддівські, адміністративні, організаційні та представницькі.
Про суддівські повноваження голови суду йдеться у ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.
Адміністративні повноваження голови місцевого суду розповсюджуються лише на апарат суду. До нього входять посади: консультантів, секретарів суду, секретарів судових засідань, судових розпорядників, помічників суддів, помічників голів судів. Голова суду приймає їх на роботу та звільняє, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
Значну частину повноважень голови суду складають організаційні повноваження. Зокрема, він:
— здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
— визначає обсяг обов’язків заступника (наприклад, доручає йому організацію ведення судової статистики, керівництво роботою канцелярії суду);
— на підставі указу Президента України про призначення на посаду судді чи постанови Верховної Ради України про обрання судді або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
— здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів, які полягають у складанні списків осіб, котрі відповідають вимогам, що висуває закон до кандидатів у народні засідателі, і спрямуванні подання із запропонованим переліком осіб до відповідної місцевої ради. Вказаний перелік, затверджений на чотири роки, має у разі необхідності (але не рідше, ніж через два роки) переглядатися і оновлюватися;
— організує ведення судової статистики (форм статистичної звітності більше тридцяти. Вони розробляються Міністерством юстиції України. Звіти мають складатися щомісячно);
— організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників апарату суду. Вказана робота виконується спільно з територіальними управліннями Державної судової адміністрації.
Представницькі повноваження голови суду полягають в тому,
