Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

Перелік повноважень голови місцевого суду, що містяться у ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не є вичерпним. Він може виконувати й інші повноваження, надані йому законом.

Відповідно до статті 19 цього Закону, мережу та кількісний склад суддів місцевих судів затверджує Президент України

Відповідно до Указу Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» від 20 серпня 2001 року № 641/2001 (з наступними змінами) затверджено Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України.

1. Місцевий суд в судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

4. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Місцевий суд розглядає справи тільки у першій інстанції. Він розглядає і вирішує усі підсудні йому справи по суті з постановленням судового рішення (вироку, рішення, ухвали, постанови). Суд проводить судовий розгляд в умовах усності і безпосередності за участю сторін та інших учасників судового процесу, досліджує докази, вислуховує думки учасників процесу. В кримінальній справі суд встановлює винуватість (невинуватість) підсудного й вирішує питання про покарання винного. У цивільних справах суд визнає наявність або відсутність певних правовідносин, юридичних фактів або юридичного стану, вирішує по суті подані до суду позови, заяви та скарги (задовольняє або відмовляє у їх задоволенні).

Судові рішення загального суду протягом певного часу не вступають в законну силу, оскільки заінтересовані особи (їх перелік встановлений процесуальним законодавством) можуть їх оскаржити до апеляційного суду. Наприклад, апеляцію на вирок, ухвалу чи постанову місцевого суду, якщо інше не передбачено законом, може бути подано протягом п’ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, — у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляція на рішення місцевого загального суду по цивільній справі може бути подана протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення, а на ухвалу цього суду — протягом п’ятнадцяти днів з наступного дня після її ухвалення.

Місцеві загальні суди розглядають у першій інстанції кримінальні та цивільні справи, а також визначені процесуальним законом адміністративні справи (в порядку адміністративного судочинства) та справи про адміністративні правопорушення.

Юрисдикція місцевого загального суду охоплює всі кримінальні справи, за винятком справ про найбільш тяжкі злочини, які підсудні апеляційним судам.

У порядку цивільного судочинства місцевий суд розглядає майже всі цивільні справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Місцевий суд також розглядає справи окремого провадження:

— про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним;

— про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим;

— про усиновлення дітей, які проживають на території України;

— про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану;

— про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

— про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника;

— про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні.

Місцевий загальний суд постановляє рішення, які, як правило, не можуть бути змінені або скасовані ним же.

Винятком може бути, наприклад, постанова, ухвалена по справі про адміністративне правопорушення, яку може скасувати або змінити суддя цього суду (ч. 1 ст. 294 КУпАП).

Місцеві господарські суди є судами першої інстанції, до компетенції яких належить розгляд господарських спорів, віднесених до їх підсудності ГПК, і справ про банкрутство. Крім цього, вони розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої влади щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Адміністративні суди — спеціалізовані суди, які входять в систему судів загальної юрисдикції та здійснюють адміністративне провадження у встановленому законом порядку.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, які виникають із публічних правовідносин між громадянами, юридичними особами, з одного боку, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами — з іншого.

Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і їм підсудні всі адміністративні справи, окрім тих, які підсудні адміністративним судам вищого рівня.

Підсудність адміністративних справ, а також процедура їх розгляду та вирішення регламентується Кодексом адміністративного судочинства України.

1. Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до Конституції України (розділ VIII) та коментованого Закону суддя місцевого суду є носієм судової влади та здійснює правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Він здійснює свої повноваження на професійній основі. Головний обов’язок судді — здійснення правосуддя у точній відповідності із законом.

На суддю не можуть бути покладені будь-які обов’язки, не передбачені