Машерують наші добровольці… - Микола Лазарович
[4] Про сiчовий рух // Запорожець. Календар для народа на 1921 р. – Вiдень, 1920. – С. 45.
(обратно) 10[5] Лазарович М. Українські Січові Стрільці: національно-політична та культурно-просвітницька діяльність. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – С. 43.
(обратно) 11[6] Галущинський М. З Українськими Сiчовими Стрiльцями. – Львiв: Діло, 1934. – С. 6, 8, 11.
(обратно) 12[7] Лазарович М. Українські Січові Стрільці... – С. 47.
(обратно) 13[8] Див.: Там само. – С. 50-51.
(обратно) 14[9] Лановик Б., Лазарович М. Історія України… – С. 358.
(обратно) 15* У леґіоні УСС, як і в довоєнних товариствах «Січ» та «Січові стрільці», вживалися терміни «чета» і «четар», а не «чота», «чотар», як у деяких військових формуваннях пізнішого часу. Їх назву, яка походить від сербського слова «чета», запровадив організатор січового руху Кирило Трильовський.
(обратно) 16[10] Угрин-Безгрiшний М. Нарис iсторiї Українських Сiчових Стрiльцiв. – Ч. 1. – Рогатин—Львiв—Київ: Журавлi, 1923. – С. 103.
(обратно) 17[11] Гордiєнко В. Українськi Сiчовi Стрiльцi. – Львiв, 1990. – С. 14.
(обратно) 18[12] Крип’якевич I., Гнатевич Б., Стефанiв З. та iн. Iсторiя українського вiйська (вiд княжих часiв до 20-х рокiв ХХ ст.) / Упоряд. Б.Якимович. – 4-те вид., змiн. i доп. — Львiв: Свiт, 1992. – С. 304.
(обратно) 19[13] Цит. за: Думiн О. Історія Леґіону… // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 104.
(обратно) 20[14] Крип’якевич I., Гнатевич Б., Стефанiв З. та iн. Назв. праця. – С. 306-307.
(обратно) 21[15] Там само. – С. 309.
(обратно) 22[16] Литвин М., Науменко К. Українськi Сiчовi Стрiльцi. – К.: Знання, 1992. – С. 13.
(обратно) 23[17] Думiн О. Історія Леґіону... // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 108.
(обратно) 24[18] За волю України... – С. 378.
(обратно) 25[19] Центральний державний історичний архів (далі: ЦДІА) України у м. Львовi, ф. 360, оп. 1, спр. 49, арк. 9; Центральний Державний архiв вищих органiв влади та управлiння (далі: ЦДАВОВУ) України, ф. 4465 т, оп. 1, спр. 22, арк. 46.
(обратно) 26[20] Гiрняк Н. Органiзацiя i духовий рiст Українських Сiчових Стрiльцiв. – Фiладельфiя: Америка, 1955. – С. 22; Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. – Нью-Йорк: Червона калина, 1956. – С. 99.
(обратно) 27[21] Вістник Союзу визволення України. – 1916. – 6 січ.
(обратно) 28[22] ЦДАВОВУ України, ф. 4465 т, оп. 1, спр. 23, арк. 14 зв.; Про сiчовий рух... – С. 54; Думiн О. Історія Леґіону... // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 115-116.
(обратно) 29[23] Крип’якевич I., Гнатевич Б., Стефанiв З. та iн. Назв. праця. – С. 316-317; Литвин М., Науменко К. Українськi Сiчовi Стрiльцi... – С. 14.
(обратно) 30[24] Думiн О. Історія Леґіону... // Дзвін. – 1991. – № 12. – С. 104.
(обратно) 31[25] ЦДIА України у м. Львовi, ф. 368 чт, оп. 1, спр. 145, арк. 2-3.
(обратно) 32[26] Галущинський М. З Українськими Сiчовими Стрiльцями... – С. 10; Українськi Сiчовi Стрiльцi 1914-1920 / За ред. Б.Гнаткевича. – Репринт. відтворення з вид. 1935 р. – Львiв: Слово, 1991. – С. 19; Думiн О. Iсторiя Леґiону... // Дзвiн. – 1991. – № 11. – С. 127.
(обратно) 33[27] ЦДIА України у