Машерують наші добровольці… - Микола Лазарович

Петрiв В. Спомини з часiв української революцiї (1917—1921). – Ч. 3. – Львiв: Червона Калина, 1930.

Про сiчовий рух // Запорожець. Календар для народа на 1921 р. – Вiдень, 1920.

Р. К. Пiд Львiв! // Календар Червоної Калини на 1925 р. – Львiв—Київ, 1924.

Р-кий I. Спомини львiвських падолистових днiв 1918 р. // Український Скиталець. – Лiберець, 1920. – № 1.

Ріпецький С. Листопад 1918 року. Листопадовий Зрив, Українські Січові Стрільці, полковник Дмитро Вітовський – в кривому дзеркалі споминів Лонгина Цегельського – Нью-Йорк; Детройт: Братство УСС, 1961.

Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. – Нью-Йорк: Червона калина, 1956.

Розмова з Полковником Андрієм Мельником, керманичем Українського Націоналістичного Руху. – Б. м., 1950.

Сафронiв В. На стрiлецьких «уходах» // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1993 р. – Львiв, 1933.

Семотюк Я. Українськi вiйськовi вiдзнаки. – Торонто, 1991.

Соловей Д. Винищення українства – основна мета Росії у війні 1914 р. // Новий літопис. – Вінніпег—Манітоба, 1963. – № 1.

Солтикевич Я. Салют останньої сотнi. — Торонто, 1964.

Степанів О. На передодні великих подій. Власні переживання і думки 1912–1914. – Львів: Червона Калина, 1930.

Стефанiв З. Iсторiя українського вiйська // Київська старовина – 1993. – № 2.

Тарнавський М. Спогади. – Львів, 1992.

Темницький В. Українські Січові Стрільці (Думки й уваги з приводу українського мілітарного руху). – Відень: СВУ, 1915.

Трильовський К. З мого життя // Гей, там на горі «Січ» іде... Пропам’ятна книга «Січей». – Вінніпег, 1985.

Трильовський К. З моїх споминiв. Початки стрiлецької органiзацiї i Боєва Управа // Iсторичний календар-альманах Червоної Калини на 1927 р. – Львiв, 1926.

Трофим’як Б. Фізичне виховання і спортивний рух у Західній Україні (з початку 30-х років ХІХ ст. до 1939 рр.): Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997.

Трухан М. Негативний стереотип українця в польськiй пiслявоєннiй лiтературi. – Мюнхен—Львiв, 1992.

Угрин-Безгрiшний М. Нарис iсторiї Українських Сiчових Стрiльцiв. – Ч.1. – Рогатин—Львiв—Київ: Журавлi, 1923.

Угрин-Безгрішний М. Отаман УСС Михайло Галущинський // Літопис Червоної Калини. – 1931. – № 11.

Угрин-Безгрішний М. Українські Січові Стрільці // Календар Червоної Калини на 1924 р. – Львів—Київ, 1923.

Українськi Сiчовi Стрiльцi 1914–1920 / За ред. Б. Гнаткевича. – Репринт. відтворення з вид. 1935 р. – Львiв: Слово, 1991.

Ходак I. Дмитро Вiтовський – провiдник листопадового чину // Літопис Червоної Калини. – 1991. – № 2.

Цегельський Л. Вiд легенд до правди. Спомини про події в Україні зв’язані з Першим Листопадом 1918 р. – Нью-Йорк—Фiладельфiя: Булава, 1960.

Чайковський А. Як формовано Сiчових Стрiльцiв у Самбiрщинi // Літопис Червоної Калини. – 1931. – № 9.

Чикаленко Є. Щоденник (1907–1917). – Львiв, 1931.

Шухевич С. Видиш брате мiй (8 мiсяцiв серед УСС). – Львiв: Червона Калина, 1930.

Щуровський В. Спомини з пробування УСС на Надніпров’ю в 1918 р. // Літературно-Науковий Вісник. – 1925. – Кн. 3.

Юревич-Кнiгинецький Е. Українськi мiлiтарнi органiзацiї у Схiднiй Галичинi перед свiтовою вiйною // За державнiсть. Матерiяли до iсторiї вiйська українського. Зб. 6. – Калiш, 1936.

Якимович Б. До питання про українську національну символіку // Б-ка ж. «Пам’ятки України». – Кн. 1. Національна символіка. – 2-ге вид. – К., 1991.

Oborona Lwowa 1-2 listopada 1918. Relacje uczestnikow. – Lwow, 1933.

* Слова з вірша підхорунжого УСС Миколи Угрина-Безгрішного

** П’ємонт – історична область Італії, яка в середині ХІХ ст. стала центром національного об’єднання.

* Перше товариство «Сокіл» було засноване в селі Купчинцях на Тернопільщині в 1891 р. заходом Костя Жмура та Павла Думки, а в лютому 1894 р. за ініціативою інженера Василя Нагірного воно постало й у Львові. Першу «Січ» створив вiдомий український громадський дiяч, адвокат з Коломиї Кирило Трильовський у селі Завалля на Станіславщині 5 травня 1900 р.

[1] За волю України: Історичний збірник УСС. 1914-1964. / За ред. С.Рiпецького. – Нью-Йорк: Червона Калина, 1967. – С. 441.

[2] Лановик Б., Лазарович М. Історія України: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2001. – С. 357.

* Головна Українська Рада – полiтична репрезентація українського народу в Австро-Угорщині пiд час Першої світової вiйни. Була утворена 1 серпня 1914 р. з iнiцiативи відомого громадсько-політичного діяча К. Левицького на спiльній нараді активу полiтичних партiй. До її складу ввійшли представники всіх трьох найвпливовіших українських партій: національно-демократичної, радикальної та соціал-демократичної. Головою Ради було обрано д-ра Костя Левицького.

** Українська Бойова Управа – організаційно-координаційний центр леґіону УСС.

[3] Дiло. – 1915. – 24 лист.;