Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд

Окрім того, переведення заявника на період з 9 травня по 30 листопада 2007 року до звичайної камери в загальному секторі Познанського слідчого ізолятора без забезпечення йому цілодобового нагляду лікарів явно суперечило рекомендаціям лікарів, які лікували заявника в лікарні в’язниці Чарне в попередні місяці. Той факт, що за цей час медичні працівники СІЗО вісімнадцять разів надавали заявникові допомогу, значення не має, оскільки надана йому медична допомога була загального характеру, оскільки ніхто з лікарів не був невропатологом.

Нарешті, Суд був вражений доводами уряду про те, ніби умови тримання заявника під вартою були відповідними, бо разом із ним у камері були інші ув’язнені, що знали, як реагувати в разі, якщо його стан здоров’я потребуватиме невідкладної допомоги. Суд хотів би підкреслити, що він не схвалює ситуації, в якій персонал слідчого ізолятора почувається вільним від своїх обов’язків дбати про безпеку й догляд за ув’язненими в уразливому становищі, зробивши покамерників останніх відповідальними за надання їм допомоги в побуті або, за потреби, й першої медичної допомоги

75. І нарешті, Суд також повинен пам’ятати про три важливих чинники, що лежать в основі цієї справи.

По-перше, час, упродовж якого заявник міг покладатися тільки на в’язничну систему охорони здоров’я, становив понад чотири роки... Суд висловлює занепокоєння з приводу того, що більшу частину часу заявника тримали в звичайних місцях тримання під вартою або, в кращому випадку, в палаті внутрішніх хвороб у тюремній лікарні. До спеціалізованої неврологічної лікарні Гданського слідчого ізолятора його поміщали лише двічі.

По-друге, заявника часто перевозили на великі відстані й майже вісімнадцять разів переводили з одного місця тримання під вартою до іншого... Такі часті зміни обстановки напевне справляли на заявника непотрібний негативний вплив, а він на той час був особою зі слабким психічним здоров’ям.

По-третє, ... заявник протягом значного часу вживав певні патентовані ліки, що йому прописали фахівці-неврологи лікарні Гданського слідчого ізолятора, і ... в червні 2005 року курс його лікування змінили на непатентовані ліки за рішенням лікарів, які практикують в лікарні Познанського слідчого ізолятора, що не були неврологами. Суд також зауважує, що коли в жовтні 2005 року заявника зрештою перевели до неврологічного відділення лікарні Гданського слідчого ізолятора, він відразу ж відновив вживання раніше призначених ліків.

Суд повторює, що Конвенція не гарантує право на медичну допомогу, що перевищуватиме стандартний рівень медичного обслуговування, доступного для населення в цілому... Проте він бере до уваги твердження заявника ..., що перехід на непатентовані лікарські засоби призвів до збільшення числа його щоденних епілептичних нападів, зробив їхні наслідки важчими ... і як такий спричинив загострення заявникових душевних і фізичних страждань.

76. На думку Суду, брак відповідного лікування в Познанському слідчому ізоляторі й створення становища залежності й підлеглості заявника від його здорових співкамерників принижували його гідність і спричинили особливо гострі незручності, що викликали відчуття тривоги і страждання значно більші за ті, що неминуче пов’язані з будь-яким позбавленням волі.

77. Насамкінець Суд вважає, що подальше тримання заявника під вартою без відповідного лікування і допомоги становило нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження, яке сягало рівня порушення статті 3 Конвенції.

«Лабіта проти Італії» (Labita v Italy) [GC], 26772/95, 6 квітня 2000 року.

202. Суд відзначає, що осіб, щодо яких установлено спеціальний поліційний нагляд, автоматично викреслюють зі списків виборців і позбавляють громадянських прав, оскільки вони становлять «небезпеку для суспільства», або, як у цій справі, їх підозрюють в належності до мафії ... Уряд вказував на ризик того, що особи, «які належать до мафії», можуть використовувати своє право голосу на користь інших членів мафії.

203. Суд не сумнівається в тому, що тимчасове позбавлення виборчих прав осіб, проти яких є докази причетності до мафії, має законну мету. Разом із цим Суд відзначає, що хоч спеціальні заходи поліційного нагляду до заявника були в цій справі застосовані під час розгляду справи в суді, однак вживати їх почали аж по закінченні процесу, щойно заявника виправдали на тій підставі, що «він злочину не вчиняв». Суд не поділяє погляду уряду щодо того, ніби серйозні докази провини заявника не були спростовані під час суду. Таке твердження суперечить загальному змісту рішення районного суду Трапані ... і апеляційного суду Палермо ... Отже, коли ім’я заявника викреслили з виборчих списків, жодного конкретного доказу на обґрунтування «підозри» про належність заявника до мафії не було.

З огляду на такі обставини, Суд не може визнати розглянуті заходи пропорційними.

«Сатік i інші проти Туреччини» (Satik and others v Turkey), 31866/96, 10 жовтня 2000 року.

56. ... заявники скаржаться на те, що вони зазнавали тяжких і невиправданих побиттів з боку агентів державних служб. Згідно з поданнями Уряду, заявники зазнали ушкоджень внаслідок падіння, яке вони самі спровокували власними акціями протесту.

57. ... Уряд не запропонував чого-небудь, що слугувало б спростуванню припущення, що заявників побили свідомо, коли ті долучилися до акції протесту, як вони й стверджують. Зокрема, уряд не пропонував вважати, ніби втручання жандармерії було визнане за необхідне для придушення бунту або планованого нападу на сили внутрішньої безпеки в’язниці в Бучі (Buca)...

61. Через брак вірогідних пояснень з боку влади Судові доводиться зробити висновок, що заявників, як ті й стверджували, побили та завдали їм травм співробітники державних служб.