Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
— незадоволення позову такого продавця;
— задоволення позову продавця частково;
— задоволення позову покупця (дебітора) про визнання недійсними вимоги щодо погашення заборгованості (або її частини) за процедурою про оскарження рішення суду;
— якщо покупець (дебітор), згідно з пп. 159.1.5, самостійно або за процедурою примусового стягнення погасить суму визнаної заборгованості.
Збільшення доходів і відповідної собівартості у таких випадках приводить до збільшення прибутку, який оподатковується.
Нарахування пені. Продавець-кредитор, який скористався правом згідно з пп. 159.1.1, тобто зменшив доходи на суму сумнівної заборгованості й одночасно відповідну собівартість товарів (робіт, послуг), а потім у наступних податкових періодах за умови пп. 159.1.2 зробив зворотні операції, зобов’язаний сплатити пеню на суму додаткового податкового зобов’язання. Додаткове податкове зобов’язання виникає, якщо події, згідно з пп. 159.1.1 і пп.159.1.2, виникли не в одному податковому періоді і суд не задовольняє позов покупця або задовольняє частково.
Пеня визначається з розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов’язання.
Пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, наступного за періодом, в якому відбулося зменшення доходу та витрат, і до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу та витрат.
В абзаці третьому п. 159.2 ст. 159 ПКУ зазначено, що пеню необхідно сплачувати незалежно від того, яке значення буде мати сума податкового зобов’язання за звітний період — позитивне чи негативне.
Сплатити пеню потрібно у строки, які передбачені для погашення основного податкового зобов’язання (тобто протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку щодо подачі декларації з податку на прибуток, в якому відображена сума такої пені).
Пеня не нараховується, якщо:
— зменшення доходів і витрат, згідно з пп. 159.1.1, та збільшення доходів і витрат, згідно з пп.159.1.2, відбулося в одному податковому періоді;
— заборгованість списана або розстрочена внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства[205], починаючи з дати укладення такої мирової угоди (п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 ПКУ);
— на строк дії мораторію на вимоги кредиторів щодо заборгованості, яка виникла у попередніх календарних періодах згідно з законодавством про банкрутство та уточненнями у Постанові Пленуму Верховного Суду України[206];
— у випадку припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв’язку з погашенням покупцем заборгованості (або її частини) після подання продавцем позову (заяви).
Таблиця 3.28
(схематично, умовно)
Зміни в податкових розрахунках
Дата У платника податку — продавця Зміст господарських операцій Доходи Витрати 15.01 I квартал (податковий період I кв.) Товар відвантажено покупцю на суму 18 тис. грн 15 000 (без ПДВ)1 12 000 собівартістю 12 тис. грн 25.03 Подано позов до господарського суду з вимогою про стягнення вчасно несплаченої заборгованості Зменшуємо доходи на суму відвантажених товарів — 15 000 Зменшуємо витрати на суму відповідної собівартості — 12 000 05.04 Повне рішення суду про часткове задоволення вимог продавця у сумі 12 тис. грн (10 тис. грн без ПДВ) Збільшення доходів на суму невизнаної заборгованості (15 тис. — 10 тис. = 5 тис.) Збільшення витрат на суму відповідної собівартості пропорційно доходу (податковий період I + 5 000 (12: 15 х 5 = 4) + 4 000 п/р) Виникнення додаткового податкового зобов’язання та розрахунок пені. Сума додаткового зобов’язання за ставкою податку на прибуток