Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
355 Трохи неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 4: 7. Пор.: И/ИЛ/ИЫ же сокрбвиціе сїе ВЪ СкХде/ІВНЫ^Ъ сосХді^ъ.
356 Неточна цитата з Книги пророка Єремії 5: 3. Пор.: Гди, очи твой (зрАтъ) нл вірХ.
357 Книга Йова 7: 8.
358 Четверта книга царств 4: 34.
359 Це - окреслення Бога. Пор.: "Убойся сидягцаго на херувимѣх, и призираюгцаго бездны"; "Господи Боже сил, Боже христіанскій, сВдяй на херувимѣх" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 40,150 (третя пагін.)].
360 Четверта книга царств 19: 16.
361 Книга пророка Ісаї 1: 15.
362 Сковорода має на думці слова: По/іожЙ/іъ єсй тмі>, й ввктв нбців, въ нейже прбйдХтъ всй ввірїе дХврлвнїи (Книга Псалмів 103 (104): 20).
363 Книга Псалмів 103 (104): 22.
364 Перша книга Мойсеєва: Буття 49 : 9.
365 Перша книга Мойсеєва: Буття 49:12.
366 Неточна цитата з Книги Псалмів 33 (34): 17-18. Пор.: Очи гдни нл првнвіА, й оуши ЄГШ ВЪ /ИО/іЙтвХ Й^ъ. /Іице же гдне Ніі ТВОрАЦША В/і5а.
367 Сковорода має на думці слова: вІдаціє дбврое й /іХклвое (Перша книга Мойсеєва: Буття 3: 5).
368 Книга Псалмів 33 (34): 18.
369 Пісня над піснями 7: 4.
370 Очевидно, Сковорода має на думці слова: й сташа над преддверіе/иъ вр^тъ дб/иХ гдна (Книга пророка Єзекіїля 10: 19).
371 Третя книга царств 8: 29.
372 Євангелія від св. Луки 19: 5.
373 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 43: 29. Пор.: Воззрівъ же очима свойма ішсифъ, вйді вены/ишл.
374 Неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 33: 17. Пор.: Перворбдный КНЦіі ДОВрОТіІ ЄГШ.
375 Книга пророка Єзекіїля 10: 11.
376 Парафраза Книги Псалмів 76 (77): 19. Пор.: Г/Мсъ г^ома твоегш въ ко/іесй.
377 Сковорода має на думці слова: Иже свш сїанїє славы й шврлті, гіюсіѵіси єгш (Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 3).
378 Євангелія від св. Івана 1:14.
379 Книга пророка Єзекіїля 1: 20.
380 Книга пророка Єзекіїля 2: 1.
381 Богослови чітко розрізняють образ і подобу тоді, коли йдеться про людину як образ і подобу Божу. Наприклад, Дмитро Туптало писав: "Образ Божій пріємлет душа во время своего от Бога созданія, подобіе же Божіе в ней совершается в крегценіи. Образ в разумѣ, подобіе в проізволеніи, образ в самовластіи, подобіе в добродВтелех" [ТупталоД. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 253; пор.: БелларминР. Руководство к богопознанію по лѣствицѣ сотворенных вегцей. - Москва, 1783. - С. 12-19].
382 Фраза св^тъ в^д^Ьнїа зринає в Книзі пророка Осії 10: 12.
383 Книга пророка Ісаї 54: 11.
384 Перша книга Мойсеєва: Буття 9:13.
385 Неточна цитата з Пісні над піснями 2: 1. Пор.: цв^тъ пб/іьный й кршъ оудб/іьный.
386 Сковорода має на думці слова: И высть нл /инѣ рХкЗ гдна, й й^веде /ИА въ дсѣ гдни Й ПОСТАВИ /ИА средѣ пб/ІА: се же башє пб/іно костей че/іов^чески^ъ (Книга пророка Єзекіїля 37: 1).
387 Сковорода має на думці слова: И соадЗ вгъ чє/іов^Кіі, персть (щелѵъ) СЗ ^Є/И/ій (Перша книга Мойсеєва: Буття 2: 7).
388 Парафраза Євангелії від св. Івана 9: 6. Пор.: П/імнХ нл ^елілк, й сотворй вренїе СЗ
П/іюновенЇА, й помада очи вреніе/иъ С/гЬпб/иХ.
389 Третя книга царств 10: 7.
390 Див.: Четверта книга Мойсеєва: Числа 21: 8-9.
391 Див. прим. 1 до поезії «De sacra caena, seu aeternitate».
392 Сковорода має на думці слова: Со^вл же флрлшнъ /иХдрецьі єггпєтскїа й во/і^вьі: й
сотворйіш Й ВО/ІСВЙ єггпетскїи ЧіІ^ОвЗнЇА/ИИ СВОЙ/ИИ такожде: Й ПОВерГОШіІ КШЖДО же^/іъ свой, й выіш В/иїеве: й пожре же^/іъ .мршновъ оны^ъ жє^/іьі (Друга книга Мойсеєва: Вихід 7: 11-12).
393 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 106 (107): 27. Пор.: й вса /иХдрость й^ъ
ПОГ/ІОфенЗ БЫСТЬ.
394 Очевидно, Сковорода має на думці слова: С/ібво во кртное погивлкіцш/иъ оу'вш
юродство єсть, а спііс^е/иы/иъ наліъ тла бжїа єсть. Пйыно во єсть: погХв/ік
пре/иХдрость пре/иХдры^ъ, й рЗ^Х/ИЪ р^Х/Ины^ъ СЗвергХ (Перше послання св. ап. Павла до коринтян 1:18-19).
395 Книга пророка Ісаї 29: 14; Перше послання св. ап. Павла до коринтян 1:19.
396 Памва Беринда тлумачив слово Адам так: "Адам: человѣк, або земскій, рудый, а през литеры значит ввесь свѣт, з грецкаго: А - Анатоли, Восток, Д - Дісіс, Запад, А - Арктос, Сѣвер, М - Месімвріа, Полуднє" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 335; див. також: Алфа і Омега. - Супрасль, 1788. - Арк. 37]. Були й складніші тлумачення, вчинені, зокрема, в прообразній стратегії. "В языкв єврейском, -писав, наприклад, Дмитро Туптало, - Адам толкуєт человѣк землен, или чермн, понеже от земли червлення создан, в еллинском же сказуєтся
