Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

194 Можливо, це парафраза Євангелії від св. Івана 6: 60. Пор.: жестоко єств С/ібво сїе.

195 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 38: 1. Пор.: Почитай врлчл протйвХ потревъ ЧЄСТЇЮ ЄГШ, йво ГДВ СОЗД^І ЄГО.

196 Книга Ісуса, сина Сирахового 38: 5.

197 Сковорода має на думці слова: Бо^опй же /ишігсей ко гдХ, й пок^З є/ий гдв древо, й В/іожЙ є въ вбдХ, й оус/ілдйсА водл (Друга книга Мойсеєва: Вихід 15: 25).

198 Сковорода має на думці Четверту книгу Мойсеєву: Числа 21: 8-9.

199 Сковорода має на думці Книгу пророка Єзекїіля 4: 12-13.

200 Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 8: 22. Пор.: Гдв со^дл /иа (Євр.: СТАЖ*) /Иа) Hd4<J/iO пХтш свой^ъ.

201У Біблії: /иой сов^тъ.

202 Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 3: 21-23.

203 Пор., наприклад: "Сый врач, Христе, исцѣли страсти сердца моєго" [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. - Арк. 17 (зв.)].

204 Євангелія від св. Івана 14: 27.

205 Євангелія від св. Івана 15: 14.

206 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 6: 14-16. Замість слів "покров крѣпок есть" у Біблії: крбвъ кр^покъ.

207 Парафраза Першого послання св. ап. Павла до коринтян 1: 23-24. Пор.: іХдеє/ИТі ^вш

СОВ/І^НЪ, &МИНШ/ИЪ же Ве^Х/ИЇе, СЛ/ИѢ/ИЪ же ЗВЗННВІ/ИЪ ІХдеЄ/ИТі же Й еЛЛИНШ/ИЪ ХРТ^’

БЖЇКІ сЙ/lS Й БЖЇКІ пре/ироств.

208 Див. прим. 131 до діалогу «Наркісс».

209 Парафраза Євангелії від св. Матвія 13: 52. Пор.: сегш рЗди всакъ кнйжникъ, нлХчЙвса ЦрТВЇКІ НВНО/ИХ, подбвенъ ЄСТВ ЧЄ/ІОВ^кХ ДО/ИОвЙтХ, иже й^нбситъ (Я еокрбвифії евоегш HWBdA Й ВЄТ^ІІА.

210 Євангелія від св. Марка 4: 3.

211 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Луки 24: 25. Пор.: ш нсс/*шс/ієнн,іа й кшснла

ССрДЦС/ИЪ.

212 "Любезный сын!" - звичайна ча часів Сковороди формула листовного звертання. Див., наприклад, листи із санкт-петербурзького часопису «Почта духов» [Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. -С. 326].

213 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Луки 17: 21. Пор.: цртвїе вжїе внХтрь вЗсъ єсть.

214 Парафраза Книги Псалмів 13 (14): 5. Пор.: Т*лшз о^боаішса стрЗ^л, йдіже не ві стрЗ^ъ.

215 Сфінксова загадка була добре знана і в українському фольклорі (див.: "Що то за звір, що рано ходить на чотирох ногах, удень на двох, а увечері на трох?" [Номис, № 221 (загадки)]), і в літературі [див., наприклад: Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нраво-учителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 337 (зв.)].

216 Очевидно, це парафраза Першої книги параліпоменон 22: 9. Пор.:/ийръ й покой д3/иъ

g/ИХ Ніід ІЙ/ІС/ИЪ ВО ДНИ ЄГШ.

217 Основна версія міфу про Едіпа відтворена в трагедіях Софокла й Сенеки. У старій Україні цей міф був знаний щонайперше з трагедій Сенеки «Едіп» та «Фінікіянки» (скажімо, саме за Сенекою він поданий у поетиках Феофана Прокоповича й Митрофана Довгалевського), а ще - з емблематичних енциклопедій. Окрім того, Едіпова історія здавна була тут відома з хроніки Іоана Малали, де вона викладена за Еврипідом, а також у формі її переробок на взір християнських легенд про Андрія Критського, апостола Юду, папу Григорія. Зрештою, як тільки наші письменники заводили мову про щось таємниче, то одразу ж зринали образи Едіпа та сфінкса. Наприклад, в одному з курсів поетики про символ сказано таке: "усе це слід огортати таємницею, але не так темно, щоб затуманений символ не зміг розгадати навіть Едіп або сфінкс" [Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року// Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI-XVIII ст. - Київ, 1981. - С. 141]. Під пером Сковороди трагедіальна Едіпова історія перетворюється на філософський міф про себепізнання. Більше того, Сковороді вдається створити своєрідний "міф у міфі": мудрий Едіп (Бог) дарує своєму синові (людині) книгу «Сфінкс» (Біблію), аби той мав змоіу пізнати самого себе [див.: УшкаловЛ. Едіпова історія в опрацюванні Г. С. Сковороди // Сковорода Григорій: Дослідження, розвідки, матеріали: Збірник наукових праць / Упоряд. В. Нічик, Я. Стратій. - Київ, 1992. - С. 126-132].

218 Це - емблематичний образ. Саме емблематика подає бусла як я) такого, що гніздиться на храмах (див. малюнок «Аиста, или буселя, гнѣздо на церквѣ» з підписом: "ЗдВ безопаснѣе. Ніс augusta" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 32-33]), б) шанує батьків (див. малюнок «Аист, или Бусел-птица, на себѣ носящая другую» з підписом: "Совершенное благочестіе помогает своим родителям в их нуждв. Pietas augusta" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 26-27]) та в) знищує змій (див., малюнок «Аист, или бусел, пожирающая змію» з підписом: "Желал бы я всВх их перегубить. Consicere est aninus" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 72-73]).

219 Це - 482-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata», що має назву «Голуб на горѣ, окруженной морем» (підпис: "Опочиваю на постоянствѣ. In constantia quiesco" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 122-123].

220 Сковорода має на думці приказки: "Не славна хата углами, славна пирогами" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 238]; "Не красна изба углами, красна пирогами" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957.-С. 589, 700].

221 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 5: 24; Четверта книга царств 2: 11.

222 Див.: Книга Ісуса Навина 10: 12-13.

223 Див.: Книга Ісуса Навина 3:15-17.

224