Концентраційні табори в Совєтському Союзі - Андрій Микулін
Нормувальник табору має до диспозиції від пляново-економічного відділу управління загальний довідник таборових норм, але він має право застосовувати їх у залежності від місцевих умовин праці. Одначе зловживати, щоб зменшувати норми, права не має, бо його час-до-часу контролюють з III відділу та управління таборами.
Щовечора нормувальник одержує від бригадирів підписані ними відомості («рапортічку») на кожного таборовика з зазначенням виконаної ним праці. Проти фактичного виконання нормувальник у «рапорті» ставить потрібну норму та розцінку, а також вираховує проценти її виконання. Відомості передають до обліковця, що виписує хліб. Список на приділ харчів і хліба підписує нормувальник й обліковець і його передають до бухгальтера господарського постачання, а звідти на кухню та до хлібовидавця. За вироблену чи невироблену норму в'язень одержує хліб і харчі лише на третій день після виконання праці.
Нормувальник зобов'язаний сам складати і нові норми та записувати їх до спеціяльного зошита «Збірника норм». Норми виробів для праці не мають ніякого технічного обґрунтування. Вони завжди складаються з таким розрахунком, щоб найбільш фізично міцна людина їх не виконала. Завдання норм — витиснути з в'язня всі його здібності й фізичну силу та довести його до цілковитого виснаження. В боротьбі за збереження свого життя психологія в'язня під час праці спрямована на те, щоб про око вдавати, що він працює, аби при першій нагоді від праці ухилитися, зберегти свої сили, одночасно з тим «обдурити» наглядачів, осягти фальшивого виконання норми. Більшості в'язням це не вдається і вони з розпуки та відчаю намагаються виконати норму, щоб одержати якісь мізерні, нормою приділені харчі і заслужити працею довір'я в начальства та якогось незначного полегшення свого життя в концтаборах.
Кримінальні злочинці взагалі ігнорують працю та її норми, бо вони більшість свого життя перебувають у концтаборах, де їм, як «соціяльно близьким» до совєтської влади, живеться досить добре.
Як уже згадувалось, політичні мають у концтаборах суворіший або спеціяльний режим, а провізоричне полегшення його в першу чергу залежить немов би від поведінки, працездібности та виконання норм виробів. Жахливі таборові обставини життя, глибока психологічна образа за несправедливе і безпідставне засудження до концтаборів, — усе це змушує політичних шукати якогось виходу з свого жахливого становища. Таким облудливим шляхом у таборах і є виконання та перевиконання норм. В'язень мимоволі починає ним прямувати, не усвідомлюючи, що згодом він буде «викінчений», бо табори в СССР існують для того, щоб поволі нищити вигаданих Москвою своїх «ворогів», а до моменту знищення витиснути на свою корить усі фізичні сили і здібності людини. З таких заложень і складаються таборові норми виробу для в'язнів.
Для прикладу наведемо декілька таборових норм виробів:
1. Шахта «Нечаяний», табори Колима. Праця при ручній тачці в шахті. Ґрунт кам'янистий, один кубометр його дорівнює 1,5 тн. ваги. Надовбати джаґаном (кайлом) кам'яну масу, навантажити її лопатою на тачку, відвезти на віддаль 200 м. від місця праці і звантажити до великої купи 10 стіп висоти. Норма на одного в'язня за 10 годин праці — 10 кубометрів ґрунту.
2. «Майха», табори Колима. Лісорозробка. Праця ручна — інструменти: сокира, лопата, пилка-поперечка. Розчистити навколо дерева сніг, підпиляти, підрубати і повалити дерево діяметром до 40 цм. в комелі. Обрубати галуззя і сучки. Відпиляти вершок у діяметрі 10 цм. Розпиляти стовбур на дві половини. Скласти зрубане дерево у штабель на віддалі 50 м від місця праці. Норма на одного в'язня — 12 фестметрів (суцільної маси) за 10 годин.
3. «Асфальтитові копальні». Табори Ухто-Печора.
а) Видовбати в шахті руками з допомогою кайла кам'яний ґрунт з вкрапленим у нього асфальтитом. Норма за 8 год. праці на одного в'язня-шахтаря — 7,5 кубометрів суцільної маси.
б) Перевезти ручною тачкою видовбаний ґрунт на 300 м. до отвору (ствола) шахти з навантаженням і розвантаженням ґрунту ручною лопатою. Норма за 8 годин — 18 кубометрів маси.
в) Пересіяти через сито здобуту масу в шахті для відділення асфальтиту від породи, кидаючи масу ручними лопатами на решета. Норма за 10 годин — 14 кубометрів пересіяної маси.
г) Очистити лісосіку від ріща та сучків, перенести галуззя на віддаль 150 м. і спалити вогнем. Норма на одного в'язня — 450 кв. метрів за 10 годин. (Праця для слабосилих в'язнів)
ґ) Перенести на собі на віддаль 0,5 км. дерево діяметром до 40 цм. в комелі, скласти його в штабель. Норма на одного в'язня за 10 годин — 14 кубом. суцільної маси.
д) Обкорувати стовбур дерева, здерши з нього кору ручною стругачкою. Норма за 10 годин — 270 погонних метрів.
4. Вугільні шахти таборів Воркута:
а) Будова бараків з дерева-кругляків, з в'язкою кутів у лапу, прокладкою між деревом мохом, свердлінням дірок, виготовленням і забиванням шплінтів, підтесанням і перепилюванням дерева та виготовленням у дереві вийому (рову для щільности). Норма на одну людину — 6 кв. метрів готової стіни.
б) Будова підлоги з дощок або дерева-кругляків, з перепилюванням, підтесуванням, припасуванням, укріплення на лежнях іі прибиванням до лежнів цвяхами. Норма на одну людину — 12 кв. метрів.
в) Обдранкувати стіну і прибити дранку цвяхами, з припасуванням дранки. Норма