Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
У практичній роботі важливою складовою правильного обліку є застосування кодів асигнувань. Згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджену наказом Державного казначейства України 25.11.2008 № 495 (п. 6 розділу І):
1) субсидії — усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;
2) капітальні трансферти — це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом кількох років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
3) трансфертні платежі — це невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.
Отже, з погляду бюджетного законодавства субсидії і капітальні трансферти мають спеціальний або цільовий характер, що є важливим для їх визнання в обліку з метою оподаткування.
Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) бюджету:
Поточні видатки:
— 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»;
— 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»;
— 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
Капітальні видатки:
— 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
— На наш погляд, зазначені коди можна ідентифікувати з нормами підпунктів п. 137.2 наступним чином (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Відповідність видів цільового бюджетного фінансування кодам економічної класифікації видатків (КЕКВ) бюджету
Норма ПКУ Код за інструкцією № 495 137.2.1. Сума коштів, що дорівнює частині амортизації об’єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об’єкт 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» 137.2.2. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» 137.2.3. Цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1. і 137.2.2. статті 137 цього пункту Кодексу 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм»; 1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»Критерії визнання бюджетного фінансування в бухгалтерському обліку. У П(С)БО 15 «Дохід» по аналогії з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 20 «Облік державних грантів субсидій і розкриття інформації про державну допомогу» зазначено загальне правило визнання: цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування (п.16 П(С)БО 15).
Для різних видів фінансування встановлено різні критерії визнання доходу. Зокрема:
— отримане цільове фінансування витрат некапітального характеру визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п.17 П(С)БО 15);
— цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п.18 П(С)БО 15);
— компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п.19 П(С)БО 15).
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджене наказом Мінфіну України від 30.09.1990 р., № 291, облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» має такі субрахунки:
481 «Кошти, вивільнені від оподаткування».
482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів».
483 «Гуманітарна допомога».
484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».
Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. Крім того, дохід від оборотних активів відображається на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». Дохід від безоплатно одержаних необоротних активів, фінансових інвестицій та цільового фінансування капітальних інвестицій відображають на субрахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів». Інформація бухгалтерського обліку слугує інформаційним джерелом для формування та визнання
