Моральні листи до Луцілія - Луцій Анней Сенека

5. Вергілій. «Енеїда», II, 726-729.

6. Голос, за уявленням стоїків,- це «вдарене повітря».

Лист LVII

1. Борці перед змаганням змащували тіло олією, потім посипали його піском.

2. Йдеться про тунель завдовжки 700 кроків, який проходив крізь пагорб по дорозі з Путеол до Неаполя.

3. У цьому дотепному спостереженні - натяк на контраст (темрява - світло), яким часто послуговувались античні поети. Найяскравіший приклад - у Горація (Оди, II, 13, 27): золотосяй-ний, лункий плектр, що ним Алкей б'є у струни своєї ліри,- на тлі мовчазної темряви підземного світу.

Лист LVIII

1. Подібні клопоти, працюючи з грецьким матеріалом, мав Лукрецій (пор. І, 136-137: «...ночі проводячи... В пошуках слів...»).

2. Вергілій. «Георгіки», Ш, 146-150.

3. Вергілій. «Енеїда», XII, 707-709.

4. Вергілій. «Енеїда», XI, 467.

5. Енній, Квінт (239-169 до н. є.) - видатний римський епічний поет, творець латинського гекзаметра; найзначніший його твір - історичний епос «Аннали». Акцій (II ст. до н. є.) - видатний римський трагік, твори якого збереглись у фрагментах.

6. В оригіналі essentia; у збережених творах Ціцерона це слово не зустрічається; натомість найчастіше виступає вираз nature.

7. Камінь через свою щільність - давній символ бездушності; пор. «Кам'яна душа» Г. Хоткевича (оксиморон).

8. Справжнє ім'я Платона (що дослівно означає «широкоплечий») - Арістокл.

9. Пор. у Вергілія (Еклоги, IX, 51): Orania fers, aetas, animum quoque...- «Все берете ви, літа, навіть розум наш...»

Лист LIX

1. Вергілій. «Енеїда», VI, 278-279.

2. Вергілій. «Енеїда», VI, 513-514.

Лист LX

1. Югер - римська одиниця земельної площі - ділянка, яку два воли зорюють протягом дня (приблизно 1/4 гектара).

2. Саллюстій, Гай Крісп (86-35 до н. є.) - римський історик. Ідеться про його твір «Змова Катіліни» (І, 1).

Лист LXII

1. Сенека («Про блаженне життя», XVIII, 3) говорить про велике враження, яке справила на нього крайня вбогість, у якій жив Деметрій.

Лист LXIII

1. Йдеться про Гомера. Маються на увазі вірші з «Іліади»: XIX, 229 та XXIV, 602.

2. Анней Серен - приятель Сенеки. Про нього згадує Таціт («Аннали», XIII, 13).

Лист LXIV 1. Вергілій. «Енеїда», IV, 158-159.

Лист LXV

1. Доволі широко про чотири причини (матерія - hyle; форма - eidos; рух - to kinoun і мета - telos) Арістотель говорить у другому розділі п'ятої книги «Метафізики». 19

2. «Дорифор» («Списоносець») та «Діадумен» («Юнак, що пов'язує голову переможною стрічкою») - статуї Поліклета (V ст. до н. є.).

3. Idea значить «видиво», тобто те, що сприймаємо зором (від idem - бачити, оглядати).

4. Сенека не цитує, а лише переказує Платона («Тімей», 29 є).

б. Тобто згідно із знаменитим висловом: «Пізнай себе самого - і ти пізнаєш усесвіт».

Лист LXVI

1. Вергілій. «Енеїда», V, 344.

2. Пор. у Горація (Сатири, І, 3, 33-34):

...та в його незугарному тілі Рідкісний хист притаївсь, тут могутнього духу оселя.

3. Про душу як «частку небесного подиху» говорить і Горацій (Сатири, II, 2, 78-79).

4. Йдеться про Сціпіона Еміліана Африканського Молодшого, який у 133 р. до н. є. після тривалої облоги здобув іспанське місто Нуманцію, після чого багато жителів, щоб не потрапити в полон, покінчили самогубством.

5. Фаларід - відомий своєю жорстокістю тирая із Акраганта (Сіцілія); він, за переказом, живцем спалював свої жертви у мідному бикові.

6. Агамемнон - володар Мікен, проводир греків у троянському поході.

7. Сенека наводить у вільному викладі останній лист Епікура до Ідоменея.

Лист LXVII

1. Регул, Марк Атілій (Ш ст. до н. є.) - римський полководець. Під час поразки в Першій Пунічній війні потрапив у полон (255 р. до н. є.). Посланий на чесне слово карфагенянами в Рим для переговорів про мир, сам же переконав сенат відхилити умови миру і добровільно повернувся в Карфаген, де був закатований: його спустили з гори у скрині з повбиваними в неї цвяхами.

2. Вергілій. «Енеїда», І, 93-94.

3. Публій Децій Мус - консул 340 р. до н. є. У боротьбі з латинянами пожертвував своє життя богам, кинувшись у гущу ворогів, що принесло римлянам перемогу. У 295 р. до н. є. такий же подвиг здійснив у битві з галлами його син.

Лист LXVIII

1. Натяк на засаду епікурейців «Проживи у сховку» (Lathe biosas).

2. Пор. у Горація (Послання, І, 16, 24):

Сором - не лікар: болячку приховує він, а не гоїть.

Лист LXX

1. Вергілій. «Енеїда», III, 72.

2. Йдеться про Телесфора з Родосу, якого в такий спосіб покарав сіцілійський тиран Лісімах. Розповідь про це - у трактаті «Про гнів» (ПІ, 17).

3. Скрібонія - друга дружина імператора Августа.

4. Лібон Друз, Марк Скрібоній в 16 р. н. є. був звинувачений у підготовці державного перевороту (див.: Таціт, «Аннали», II, 27-32).

Лист LXXI

1. У 54 р. до н. є. Марк Порцій Катон (Утіцький) зазнав невдачі під час преторських виборів: переміг, вдавшись до підкупу, відомий своїми зловживаннями і нечесністю прихильник цезаріанців Публій Ватіній.

2. У 48 р. до н. є. в битві коло міста Фарсали (Північна Греція) Юлій Цезар переміг Секста Помпея; останній втік до Єгипту, де був підступно вбитий за наказом Птолемея XIII. Прихильникам Помпея, згуртованим у Північній Африці, допомагав нумідійський володар Юба. У 46 р. вони були розгромлені військами Цезаря коло міста Тапса. Катон, Сціпіон і Юба покінчили самогубством. Роком пізніше в Іспанії зазнали поразки останні з помпеянців.

3. Сенека використовує тут формулу сенатської ухвали: «Хай подбають консули, аби республіка не зазнала ніякої шкоди».

4. Тобто філософської школи Платова (від місцевості в Атенах з гаєм, присвяченим героєві Академу).

5. Під час тріумфу перед повозом переможця гнали полонених вождів. Пор. у Горація («Поетичне мистецтво», 191):

Тягнуть вождів-полонеників, руки назад їм зв'язавши.

6. Даги - скіфські племена, що селились на території сучасного Дагестану, на Північному Кавказі та в Середній Азії (див.: Таціт, «Аннали», II, 3; XI, 8, 10). Х

Лист LXXIII

1. Тобто серед вільних, повноправних громадян; тога також