Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
«Пуатрімоль проти Франції» (Poitrimol v France), 14032/88, 23 листопада 1993 року.
35. Явка підсудного має надзвичайно важливе значення як з погляду на його право подавати докази, так і на потребу перевірити точність його свідчень і порівняти їх зі свідченнями потерпілої особи — чиї інтереси слід захищати — і свідків.
Отже, законодавець повинен бути в змозі запобігати необґрунтованій відсутності юридичного представника. У цій справі, однак, вирішувати, чи припустимо загалом нести покарання за ігнорування правом на юридичного представника, і загалом правову допомогу, немає потреби, бо, зважаючи на всі обставини, позбавлення цього права в будь-якому разі було невідповідним. Воно відібрало у пана Пуатрімоля, який був не вправі звернутися до апеляційного суду з клопотанням про скасування його рішення і повторний розгляд справи, його єдиний шанс навести в другій інстанції свої матеріально-правові і процесуальні аргументи щодо висунутого проти нього обвинувачення ...
37. Згідно з прецедентною практикою Палати в кримінальних справах Касаційного суду, якої дотримувалися в цій справі, засуджений, котрий не підкорився судовому наказу на його арешт, не може користуватися допомогою юридичного представника при розгляді апеляції з питань права. А заявник не міг належним чином подати таку апеляцію, не з’явишись до в’язниці...
38. Суд вважає, що рішення про неприйнятність апеляції з питань права на підставах, пов’язаних з ухилянням заявника від явки, так само становило непропорційну санкцію, якщо взяти до уваги знаменну важливість права на захист і принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Як визнано, відповідний засіб правового захисту належав до категорії тих питань, що стосувалися застосування закону, а не суті справи. Втім у французькому кримінальному процесі питання про те, чи може обвинувачений, не з’являючись у суді, навести свої матеріально-правові і процесуальні аргументи щодо висунутого проти нього обвинувачення у другій інстанції, багато в чому залежить від того, чи навів він вагомі причини своєї відсутності. Отже, суттєво важливо передбачити можливість для перевірки правових підстав, на яких апеляційний суд такі причини відхиляє.
39. З огляду на всі ці міркування, Суд ухвалює, що порушення статті 6 було ... як в апеляційному, так і в касаційному суді.
«Боунер і Максвелл проти Сполученого Королівства» (Boner and Maxwell v United Kingdom), 18711/91 and 18949/91, 28 жовтня 1994 року.
41. ... Питання права в цій справі, можливо, й не було особливо складним. Утім, щоб в апеляційному порядку оскаржити дискреційні повноваження судді під час розгляду справи в першій інстанції ... потрібні певні юридичні навички і досвід. Те, що пан Боунер міг зрозуміти підстави для подання апеляції і що його адвокат не був готовий представляти його ... не міняє того, що без послуг юриста-практика він не був у змозі компетентно звернутися до суду з цього правового питання й, отже, ефективно вести свій захист...
Крім того, як уже констатовано, апеляційний суд, користувався широкими повноваження для розгляду цієї апеляції, а його рішення було остаточним. А ще більше значення, однак, має те, що заявник був засуджений до восьми років тюремного ув’язнення. Тож для пана Боунера поставлене на кін питання важило дуже багато.
43. ... Ситуація у такій справі, як ця, що пов’язана з суворим покарання, в якій апелянтові доводиться подавати найвищій апеляційній інстанції аргументи на свій захист без сторонньої допомоги, не задовольняє умов статті 6...
44. З огляду на характер провадження, широкі повноваження Високого суду, обмежену здатність непредставленого адвокатом апелянта подавати юридичні доводи і передовсім важливість розгляданого питання через тяжкість можливого покарання, Суд доходить висновку, що інтереси правосуддя вимагали, щоб заявникові надали безоплатну юридичну допомогу для забезпечення його представництва в ході розгляду його апеляції.
«Тваліб проти Греції» (Twalib v Greece), 24294/94, 9 червня 1998 року.
53. Додатковим фактором виступає складність касаційного судочинства. Воно було пов’язане з оскарженням процедури в першій інстанції, що вимагало навести аргументи, які переконали б касаційний суд у тому, що його права на захист були позбавлені юридичної сили. Слід зазначити, що складність касаційного провадження підтверджується і наявністю вимоги про те, що сторони на слуханнях у Касаційному суді повинні бути представлені адвокатами... Крім того, підготування повідомлення про апеляцію треба також розглядати, як таке, що вимагає юридичних навичок, досвіду і, особливо, знання тих підстав, на яких апеляційну скаргу можна подавати. Слід зазначити, що заявник — іноземець, не знайомий з грецькою мовою і правовою системою, в своєму письмовому повідомленні про апеляцію не зміг указати хоча б якихось підстав для апеляції, і це призвело до того, що апеляцію визнали неприйнятною...
54. Суд вважає, що, за таких обставин, інтереси правосуддя вимагали, щоб заявникові в зв’язку з його наміром подати апеляцію до Касаційного суду надали безоплатну правову допомогу...
55. Суд відразу ж зазначає, що відповідно до частини 3 статті 513 Кримінально-процесуального кодексу, сторона, яка подає апеляцію з питання права, на слуханнях у Касаційний суді повинна бути представлена адвокатом... Проте ... Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає надання безоплатної правової допомоги в зв’язку з такими апеляційними заявами. Хоча уряд доводив, що безоплатну правову допомогу апелянтам в касаційному провадженні може надати Рада адвокатів, відповідно до частини 6 статті 201 Кодексу адвокатської практики (Code of Lawyers) ..., та його представники не надали жодного конкретного прикладу того, як ця схема діє на практиці. У будь-якому
