Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

забезпечити ознайомлення особи, за поданням якої вирішувалося питання та особи, щодо якої вирішувалося питання, з результатами його розгляду. З цією метою копія рішення Комісії вручається їй особисто або надсилається поштою протягом семи днів.

У випадках, визначених законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до Вищої ради юстиції або до суду (зокрема, див. коментар до ст. 89 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Стаття 98. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Для організаційного забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України створюється секретаріат.

2. З метою здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належної перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності діє служба дисциплінарних інспекторів, до складу якої входять тридцять три дисциплінарних інспектори. За кожним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закріплюється три дисциплінарних інспектори.

3. Працівники секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Дисциплінарні інспектори призначаються на посаду та звільняються з посади головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за пропозицією відповідного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. Розмір заробітної плати працівників секретаріату та дисциплінарних інспекторів, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України «Про державну службу», іншими нормативно- правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.

5. За членами Комісії зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачені законодавством відповідно для суддів, працівників Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України та представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується виходячи з окладів за посадами, які обіймають ці особи в органах, з яких вони відряджені. Членам Комісії, які призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, виплачується заробітна плата у розмірі середньомісячної заробітної плати інших членів Комісії.

6. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Коментований Закон покладає на Державну судову адміністрацію України забезпечення організації діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Як головний розпорядник коштів вона здійснює її фінансування.

Вищій кваліфікаційній комісії суддів України надано право створювати секретаріат для організаційного забезпечення своєї діяльності. Працівники секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Розмір заробітної плати працівників секретаріату, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України «Про державну службу», іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.

Стаття 99. Служба дисциплінарних інспекторів

1. Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена Комісії в ході дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 98 коментованого Закону з метою здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України належної перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності діє служба дисциплінарних інспекторів.

До складу цієї служби входять тридцять три дисциплінарних інспектори. Таким чином, за кожним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України закріплюється три дисциплінарних інспектори.

Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якого вони прикріплені, попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена Комісії в ході дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону.

РОЗДІЛ VII. ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ З ПОСАДИ
Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 100. Загальні умови звільнення судді з посади

1. Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п’ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Конституція містить положення, відповідно до якого звільнити суддю з посади може лише відповідний суб’єкт, котрий призначив (обрав) його на посаду. Рішення про звільнення судді з посади міститься у відповідному акті Президента чи Верховної Ради України із вказівкою підстав його винесення. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 31, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» розрізняється звільнення судді з посади на загальних (п. п. 1–3, 7–9 ст. 126 Конституції) та особливих підставах (п. п. 4–6 ст. 126 Конституції).

Натомість, аналіз конституційного положення дозволяє виокремити такі групи підстав звільнення судді з посади:

1) настання певної умови, що перешкоджає подальшому перебуванню судді на посаді: а) закінчення строку, на який його було обрано чи призначено; б) досягнення суддею шістдесяти п’яти років; в) хвороба судді, що перешкоджає подальшому виконанню обов’язків судді;